Чи відрізняється вода, яку взяли ввечері 18 січня, від води хрещенської – 19 січня? Коли все-таки треба набирати воду?
Відповідає Ієромонах Іов (Гумеров):
Благодать освящення подається воді одна і та ж, як в Навечір’я Богоявлення (5/18 січня), так і у сам день свята Богоявлення (6/19 січня): одне спільне свято, один і той же чин молебню. Підставою для великого освячення води в Навечір’я (5/18 січня) є те, що цього дня звершується Велика святкова вечірня, яка поєднується з Літургією святителя Василія Великого. Відповідно, свято уже розпочалося. У сам день Хрещення Господнього звершується велике повечір’я, святкова Утреня та Літургія святителя Іоанна Златоуста.
У наш час дворазове звершення чину великого водосвяття стало уставною традицією. У древній Церкві для цього була важлива причина: напередодні цього свята звершувалося хрещення вірних. Заради цього таїнства і звершується перше велике водосвяття, як спомин Хрещення, яке прийняв Господь у водах Іордан від руки св. Пророка Іоанна Предтечі. Різниця між першим та другим освячення полягає в тому, що в Навечір’я Богоявлення водосвяття звершувалося в храмах, де хрестилися вірні, а в день свята Богоявлення ішли на річку Іордан.
У перші століття (включаючи навіть IV і V століття) велике водосвяття відбувалося тільки в Єрусалимській Церкві, де був звичай входити у річку Іордан до того місця, де прийняв Хрещення наш Спаситель. Пізніше стали влаштовували “Іордан” і в інших місцях, де були ріки та озера.
До хрещенської води християни мають велике благоговіння. Святитель Іоанн Златоуст говорив: “Христос хрестився і освятив єство вод: і тому в день свята Хрещення всі, хто зачерпнув води у північ, приносять її додому та зберігають увесь рік. І та вода не псується від тривалого зберігання, але залишається свіжою цілий рік, а часто два і три роки, і навіть після такого часу не відрізняється від вод, щойно взятих з джерел” (Бесіда XXXVII. На Хрещення).
Переклад з рос. Любові Максимчук
