Вітаючи представників іншої конфесії з їхніми релігійними святами, православні виявляють повагу до ближніх.
Про це розповів протоієрей Володимир Пучков у коментарі порталу «Православная жизнь».
«Вітаючи іновірця зі святом, ми ні в якому разі не визнаємо за його релігійною традицією істинності і тим більше не зраджуємо Христа і не грішимо проти вірності Церкві. Ми лише демонструємо просту людську повагу до ближнього та увагу до того, що для нього має важливість. Оскільки у цій ситуації фокус нашої уваги спрямований не так на свято, але на конкретну людину. Стосовно цієї людини ми і виявляємо, якщо хочете, такт, вихованість та ввічливість», – зазначив священник.
Він нагадав, що любов до Бога проявляється у любові до ближніх.
«Хіба віруючій людині не треба бути ввічливою? Чи зневажливе ставлення до ближнього, хоч би якою він був віри, вже перестало бути гріхом? Якщо апостол ставить християнам в обов’язок бути в мирі з усіма (Рим. 12:18), то чи не тим більше християнин повинен поводитися з повагою по відношенню до кожної людини? А нормальне, ставлення з повагою неможливе без дотримання норм пристойності», – сказав протоієрей Володимир.
Священник пояснив, що нормальним бачиться подяка у відповідь на привітання з християнським святом з вуст іновірця, а також не менш природним є і поздоровлення іновірця з його святом.
«Зрештою, ми покликані ставитися до ближніх з любов’ю, а любов, як відомо, передбачає вміння плакати з тими, хто плаче, і сміятися з тими, хто сміється. Іновірець же через свою віру нашим ближнім бути не перестає. То чому б не поставитися до нього любов’ю? Адже любов така, що, скільки нею не поділися, від нас точно не зменшиться. І від поздоровлення іновірця не постраждають ні віра, ні душа, ні церковність», – підсумував отець Володимир.
