Без церковнослов’янської мови богослужіння втратить свою особливість, а це негативно позначиться на сприйнятті церковних служб.
Про це сказав настоятель Хрестовоздвиженського храму Нікополя протоієрей Ігор Мельников.
«Богослужіння — це особлива сфера, в якій і мова має бути особливою. Тут не підходить мова, що використовується щодня в побуті. Є поширена думка, що церковнослов’янська — це варіант давньоруської літературної мови. Але це не так», – сказав священник.
Отець Ігор пояснив, що церковно-слов’янська мова ніколи не була народною, її склали в IX столітті на основі південнослов’янських діалектів виключно для передачі понять, які неможливо висловити розмовними формами мови. «Наприклад, слово «целомудрие» існує лише в церковнослов’янській мові для позначення цілісності розуму, душі та тіла людини», — додав він.
«За свою історію церковнослов’янська мова зазнавала незначних змін, і тому в наш час можлива його адаптація. Однак Церква завжди робила це з обережністю і не поспішає вводити у вжиток сучасну мову. Без церковнослов’янської мови богослужіння втратить свою особливість, а це негативно позначиться на сприйнятті церковних служб, збідніть їх»,— зазначив священик.
Протоієрей Ігор Мельников також вважає, що читання Святого Письма, його тлумачення і проповідь священика цілком може бути литературною мовою – рідною і зрозумілою парафіянам. «І в багатьох храмах Церкви така практика вже активно застосовується»,— зазначив він.
