Первомц. рівноап. Фекли (I).
Прп. Копрія (530). Св. Владислава, короля Сербського (після 1264). Прп. Никандра пустельника, Псковського чудотворця (1581). Прмч. Галактіона Вологодського (1612). Сщмч. Василія диякона (1918); сщмчч. Андрія і Павла пресвітерів, прмч. Віталія і мчч. Василія, Сергія і Спиридона (1937); сщмч. Никандра пресвітера (1939).
Мирозької ікони Божої Матері (1198).
Євангельські Читання
Єф., 226 зач., IV, 17-25. Лк., 14 зач., IV, 22-30. Первомц.: 2 Тим., 296 зач., III, 10-15. Мф., 104 зач., XXV, 1-13
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
НАЗАРЕТЯНИ ДИВУВАЛИСЯ СЛОВУ ГОСПОДА, ТА ВСЕ Ж НЕ ВІРУВАЛИ: ЗАВАДИЛА ЗАЗДРІСТЬ, ЯК ВІДКРИВ САМ ГОСПОДЬ.І ВСЯКА ПРИСТРАСТЬ ПРОТИВНА ІСТИНІ ТА ДОБРУ, ЗАЗДРІСТЬ ЖЕ БІЛЬШЕ ВСІХ, БО СУТНІСТЬ ЇЇ СТАНОВЛЯТЬ НЕПРАВДА ТА ЗЛОБА; ЦЯ ПРИСТРАСТЬ Є НАЙБІЛЬШ НЕСПРАВЕДЛИВОЮ ТА НАЙОТРУЙНІШОЮ І ДЛЯ ТОГО, ХТО НОСИТЬ ЇЇ, І ДЛЯ ТОГО, НА КОГО ВОНА ЗВЕРНЕНА.У МАЛИХ РОЗМІРАХ ВОНА БУВАЄ У ВСЯКОГО, ЯКЩО РІВНИЙ І ГІРШИЙ БЕРЕ ВЕРХ. ЕГОЇЗМ ДРАТУЄТЬСЯ, А ЗАЗДРІСТЬ ПОЧИНАЄ МУЧИТИ СЕРЦЕ. ЦЕ ЩЕ НЕ ТАК БУВАЄ БОЛІСНО, КОЛИ І САМОМУ ВІДКРИТА ДОРОГА; АЛЕ КОЛИ ВОНА ЗАГОРОДЖУЄТЬСЯ ІЗАГОРОДЖУЄТЬСЯ ТИМИ, ДО КОГО ВЖЕ ЗАРОДИЛАСЯ ЗАЗДРІСТЬ, ТОДІ ПРАГНЕННЯМ ЇЇ НЕ УТРИМАТИ: ТУТ СВІТ НЕМОЖЛИВИЙ. ЗАЗДРІСТЬ ВИМАГАЄ СКИНЕННЯ З ГОРИ СВОГО ПРОТИВНИКА І НЕ ЗАСПОКОЇТЬСЯ, ДОПОКИ ЯК-НЕБУДЬ НЕ ДОСЯГНЕ ЦЬОГО АБО НЕ ЗГУБИТЬ ТОГО, ХТО ЗАЗДРИТЬ.ДОБРОЗИЧЛИВЦІ, У ЯКИХ СИМПАТИЧНІ ПОЧУТТЯ ПЕРЕВАЖАЮТЬ НАД ЕГОЇСТИЧНИМИ, НЕ СТРАЖДАЮТЬ ВІД ЗАЗДРОСТІ. ЦЕ ПОКАЗУЄ ШЛЯХ ДО ПОГАШЕННЯ ЗАЗДРОСТІ ТА ВСЯКОГО, КОГО ВОНА МУЧИТЬ.ПОТРІБНО ПОСПІШИТИ ПРОБУДИТИ ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ, ОСОБЛИВО ДО ТОГО, КОЛИ ЗАЗДРИШ, І ВИЯВИТИ ЦЮ СПРАВУ, – ВІДРАЗУ Ж ЗАЗДРІСТЬ І СТИХНЕ. КІЛЬКА ПОВТОРЕНЬ У ТАКОМУ Ж ДУСІ, І З БОЖОЮ ДОПОМОГОЮ ВОНА ЗОВСІМ ВЛЯЖЕТЬСЯ. АЛЕ ТАК ЗАЛИШИТИ ЇЇ – ВИМУЧИТЬ, ВИСУШИТЬ ТА В ГРОБ ЗАГОНИТЬ, КОЛИ НЕ ВІЗЬМЕШ СЕБЕ У РУКИ ТА НЕ ЗМУСИШ РОБИТИ ДОБРО ТОМУ, КОМУ ЗАЗДРИШ.
