Cедмиця 5 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
РІЗДВО ЧЕСНОГО СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО IОАННА.Мчч. семи братів: Орентія, Фарнакія, Єроса, Фірмоса, Фірмина, Киріака та Лонгина (IV). Прп. Антонія Димського (близько 1224). Правв. отроків Якова та Іоанна Менюзьких (1566–1569). Писарівської ікони Божої Матері (XVIII). |
Євангельські читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий Іоанн свідчив про Христа Іісуса, що Він є воістину “Агнець Божий, що бере на себе гріх світу” (Ін. 1:29), – є обітований Визволитель, всіма очікуваний. Чули це ті, хто був при ньому і повірили. Від них пройшло це свідчення в народ, і всі стали думати, що засвідчений Іоанном не проста людина. Спаситель вказав на це, коли в останні дні в храмі запропонував очільникам церковним запитання, “звідки хрещення Іоаннове, з неба чи від людини?” (Мк. 11:29-30).
Ті ухилилися від відповіді, тому що вони не могли не бачити, що Іоанн не сам від себе прийшов, водою хрестячи. Але скажи вони це, негайно повинні були визнати і свідчення його, що перед ними Обіцяний, і внаслідок того підкоритися Його вченню. А цього вони не хотіли не з якихось ґрунтовних причин, а лише через упередження. Але їхня впертість анітрохи не применшує сили свідчення св. Іоанна. Воно й досі настільки ж доказове, як було, коли вийшло з вуст його. І ми Іоанна чуємо, який вказує нам істинного Спасителя, і тим оживляємо віру свою, як віру, що має за собою відчутні докази.