| Седмиця 3-я після П’ятидесятниці. Глас 1. Петрів піст. |
 |
Володимирської ікони Божої Матері
. 
Мц. Агрипіни (253-259). Собор Володимирських святих.
Мчч. Євстохія, Гаїя, Провія, Лолія, Урвана та інш. (IV). Друге перенесенння мощей свт. Германа, архієп. Казанського (1714). Прав. Артемія Веркольського (1545).
Сщмчч. Олександра, Олексія, Петра пресвітерів (1918). Сщмч. Митрофана, архієп. Астраханського (1919).
Псково-Печерської, іменованої “Розлучення” (1524), Заоникієвської (1588),іменованої “Вратарниця”, або “Незгасима Свіча” (1894), ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 35 зач. (від полу́), X, 1-9. Літ. – Рим., 95 зач., VII, 14 – VIII, 2. Мф., 35 зач., X, 9-15. і за середу (під зачало): Рим., 96 зач., VIII, 2-13. Мф., 36 зач., X, 16-22. Богородиці: Флп., 240 зач., II, 5-11. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЩЕ АПОСТОЛАМ ГОСПОДЬ КАЗАВ, ЩО ЯКЩО ЯКЕСЬ МІСТО ЇХ НЕ ПРИЙМЕ, І СЛІВ СЛУХАТИ НЕ БУДЕ, ТО ”ВІДРАДНІШЕ БУДЕ ЗЕМЛІ СОДОМСЬКІЙ І ГОМОРСЬКІЙ В ДЕНЬ СУДУ, АНІЖ МІСТУ ТОМУ”.
А ЩО БУДЕ ЗА НЕСЛУХАННЯ СЛІВ БОЖЕСТВЕННОГО ОДКРОВЕННЯ? НАШІЙ БЕЗВІДРАДНОСТІ НЕ БУДЕ МІРИ. ПІСЛЯ СТІЛЬКОХ ЧУТТЄВИХ ДОКАЗІВ НЕ ВІРИТИ ІСТИНІ БОЖІЙ. ЦЕ Є ТИМ САМИМ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ ХУЛА НА ДУХА СВЯТОГО, І БОГОХУЛЬСТВО.
АЛЕ Ж МИ І НЕ КРАСНІЄМО ВІД ЦЬОГО. ДЕЯКІ РОЗУМНИКИ ВТІШАЮТЬ НАС: “ЯКИЙ СУД! ТІЛЬКИ РОДИТИСЬ ЩЕ РАЗ ДОВЕДЕТЬСЯ”. ІНШОМУ КНИЖНИКИ ТОЛКУЮТЬ: “КОГО СУДИТИ? УСІ АТОМИ: РОЗПАДУТЬСЯ І ВСЬОМУ КІНЕЦЬ”.
АЛЕ ПРИЙДЕ, ДРУЗІ, ЧАС СМЕРТІ; РОЗЛЕТЯТЬСЯ ЦІ МРІЇ, ЯК ПРИВИДИ, І РЕАЛЬНІСТЬ ПОСТАНЕ ПЕРЕД НАМИ У ВСІЙ СВОЇЙ НЕВЛОВИМОСТІ. ЩО ТОДІ?…
БІДНИЙ НАШ ЧАС! ВОРОГ СТАВ ВСЕ ХИТРІШЕ ГУБИТИ НАШІ ДУШІ. ЗНАЄ, ЩО СТРАХ СМЕРТІ ТА СУДУ НАЙСИЛЬНІШИЙ ЗАСІБ ДО ОТВЕРЕЗІННЯ ДУШІ, ТА ТУРБУЄТЬСЯ РІЗНИМИ ЗАСОБАМИ РОЗІГНАТИ ЙОГО, І ВИХОДИТЬ У НЬОГО.
АЛЕ ПОГАСИ ЦЕЙ СТРАХ, ВІДІЙДЕ СТРАХ БОЖИЙ, А БЕЗ СТРАХУ БОЖОГО СОВІСТЬ СТАЄ МОВЧАЗНОЮ.
І СТАЛА ПУСТОЮ ДУША, СТАЛА ХМАРОЮ БЕЗВОДНОЮ, ЯКА НОСИТЬСЯ ВІТРАМИ РІЗНИХ ВЧЕНЬ І ПОРИВАМИ СТРАСТІ.
