4 вересня, середа. Седмиця 11-та після П’ятидесятниці.
Пісний день.
✔️ Мчч. Агафоника, Зотика, Феопрепія (Боголєпа), Акиндина, Северіана та інших (305–311). Сщмч. Афанасія єп. (270–275), прп. Анфуси (близько 298) і слуг її, мчч. Харисима та Неофіта (270–275). Мц. Євлалії діви (близько 303). Свт. Луки, єп. Білгородського (близько 1090). Прп. Ісаакія Оптинського (1894). Сщмчч. Макарія (Гнєвушева), єп. Вяземського, Іоанна Бояршинова та Олексія Наумова пресвітерів (1918); сщмчч. Феодора (Смирнова), єп. Пензенського, і з ним Василія Смирнова і Гавриїла Архангельського пресвітерів (1937); сщмчч. Іоанна (Троянського), єп. Великолукського, Олексія (Орлова), архієп. Омського, Олександра Ратьковського, Михаїла Люберцева і Феодора Маляровського пресвітерів, прмчч. Іларіона (Цурікова), Іоанна (Лаби) та Ієрофея (Глазкова) (1937). Сщмчч. Адріана Вожакова і Димитрія Сурмелі пресвітерів (1937). Сщмч. Горазда, єп. Чеського і Мораво-Сілезького (1942) (Серб.).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Скільки милостей явив Господь Єрусалиму (тобто юдеям)! І, нарешті-таки, змушений був сказати: “Ось залишається дім ваш пустий” (Мф. 23:38). Відомо всім, які були від цього наслідки: іудеї досі бездомні. Чи не буває подібного і з душею? Дбає про неї Господь і всіляко її напоумлює; покірна йде зазначеним шляхом, а непокірна залишається у своєму противленні Божому покликанню. Але Господь не кидає і її, а вживає всі засоби, щоб її напоумити. Зростає завзятість; зростає і Божий вплив. Але всьому міра. Душа доходить до озлоблення, і Господь, бачачи, що вже нічого більше зробити з нею не можна, залишає її в руках падіння свого — і гине вона, подібно до фараона. Ось і візьми всякий, кого борють пристрасті, собі звідси урок, що не можна безкарно продовжувати поблажку до кінця. Чи не час кинути, і не іноді тільки собі відмовляти, а зробити вже рішучий поворот? Адже ніхто не може сказати, коли переступить межу. Можливо, ось-ось і кінець Божому довготерпінню.
