| Седмиця 16-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Віддання свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього. 
Ап. від 70-ти Кодрата
(бл. 130). 
Знайдення мощей свт. Димитрія
, митр. Ростовського (1752).
Сщмчч. Іпатія єпископа та Андрія пресвітера (бл. 730-735). Прп. Даниїла Шужгорського (XVI). Прп. Іосифа Заоникіївського (1612). Свтт. Ісаакія та Мелетія, єпископів Кіпрських. Мчч. Євсевія і Пріска (IV).
Сщмчч. Олександра, Олексия, Константина, Іоанна пресвітерів (1918). Прмч. Маврикія і з ним мч. Василія (1937). Сщмчч. Валентина, Олександра, Іоанна, Андрія, Петра, Іоанна пресвітерів (1937). Сщмч. Іоанна пресвітера (1938). Сщмч. Василія пресвітера (1942).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ірод – образ роздратованого самолюбства, від турбування совісті викриттями правди, що бажає позбутися цієї неприємності насильством.
Іоанн Предтеча – образ правди, що гонима самолюбством, коли вона володіє засобами для того. Як не пом’якшуй правди поблажливістю та зворотами мови, які може тільки вигадувати ніжність любові, що не бажає іншому приносити серцю скорботи, образ правди постане перед очима совісті, і там, всередині, підніме хвилю викриття.
Самість недалековидна і не може розрізнити, що викриття не ззовні, а всередині, і всією своєю силою повстає на зовнішнього викривача. Загородивши йому уста, вона сподівається заглушити і внутрішній голос.
Не встигає, однак; не туди звертається турбота. Треба совість умиротворити; тоді, скільки б не було зовнішніх викривачів, світу внутрішнього вони не порушать, а хіба тільки заглиблять його, змусивши зібрати всередині заспокійливі переконання, – віру у розіп’ятого Господа, щирість покаяння та сповіді, і твердість рішення не робити нічого проти совісті.
Ось куди звернись, а Іоаннів всіх не пересадити у темниці; бо слово правди Божої всюди ходить землею, і всяке з них для тебе Іоанн – викривач.
