Седмиця 11-а після П’ятидесятниці. Глас 1. День пісний |
Дозволяється їжа з олією.
|
Мч. Мирона пресвітера (250). Прп. Пимена Угрешського (1880).
Мчч. Фірса, Левкія, Короната і дружини їхньої (249-251). Мч. Патрокла (270-275). Мчч. Павла, Іуліанії та інших з ними (бл. 273). Мчч. Стратона, Филипа, Євтихіаната Кіпріана (бл. 303). Прп. Аліпія, іконописця Печерського (бл. 1114).
Сщмч. Олексія пресвітера (1918). Сщмч. Димитрія пресвітера (1937).
Свенської (Печерської) ікони Божої Матері (1288).
Євангельські Читання
2 Кор., 177 зач., IV, 13-18. Мф., 100 зач., XXIV, 27-33, 42-51.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Євангелії, яке сьогодні ми чули у храмах, є такі слова: “Будьте пильні,
тому що не знаєте, якого дня Господь ваш прийде”.
Якби це пам’яталося, не було би грішників, а між тим не пам’ятається, хоча і кожен знає, що це безперечно правильно.
Навіть найбільш строгі подвижники і ті не сильні були вільно тримати у пам’яті це, а ухитрялися прикріплювати її до свідомості так, щоб вона не відходила: хто гроб тримав у келії, хто просив товаришів своїх за подвигом запитувати про гроб та могилу, хто тримав картини смерті та суду, хто ще якось.
Не стосується душі смерть, вона і не пам’ятає її. Але всіляко не може ж не стосуватися душі те, що йде відразу ж за смертю; уже про це як раз вона не може не мати турбот, оскільки тут рішення її на віки вічні. Чому ж цього-то вона не пам’ятає?
Сама себе обманює, що не скоро і що може якось справа пройде не погано для нас. Гірка! Це вже не викликає сумніву, що та душа, яка має такі думки, є недбайливою та потурає собі, адже як думати, щоб справа суду для неї закінчилася сприятливо?Ні, потрібно так себе тримати, як тримає учень, якому слід скласти іспит: що не робить він, а іспит не йде з голови; таке пам’ятання не дозволить йому ні хвилини даремно витратити, а весь час використовує він на підготовку до іспиту. От би і нам так налаштуватися!