3 вересня, вівторок. Седмиця 11-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
✔️ Ап. від 70-ти Фадея (близько 44). Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305–311). Прп. Аврамія трудолюбного, Печерського, в Ближніх печерах (ХII–ХIII). Прп. Аврамія Смоленського (ХIII). Прп. Марфи Дивєєвської (1829). Сщмч. Олександра Єлоховського пресвітера (1918); сщмч. Павла Ягодинського пресвітера (1937); сщмч. Феодора Каллістова пресвітера (1937). Прмч. Рафаїла (Момчиловича) (1941) (Серб.). Прмч. Ігнатія (Даланова) ієромонаха(1942).
Євангельські Читання
На літ.: — Ап.: 2 Кор. 2:14-3:3 (зач. 172). Єв.: Мф. 23:23-28 (зач. 95).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Очисти… внутрішнє, щоб і зовнішнє… чисте було” (Мф. 23:26). Зовнішня поведінка у нас у суспільстві завжди майже справна: боїмося суду людського і стримуємося. Якщо ж і зовні віддаються порокам, то це вже остання справа; значить, сором всякий втрачено. Але за доброї поведінки видимої, не завжди буває добрим внутрішній устрій думок і почуттів. Там дається повна свобода самодогоджанню, яку зовні і задовольняють, наскільки це виносить людське око і наскільки можна прикрити від нього справи свої. Це точнісінько труна розфарбована.
Водночас внутрішня нечистота робить нечистим і зовнішнє. Очисти ж це внутрішнє, тоді й зовнішнє стане чистим, і весь будеш чистий, зробишся посудиною, придатною для всякого доброго вжитку домогосподарю (2 Тим. 2:21). Дивуватися треба, чому це внутрішнє залишається в нехтуванні: адже погибелі собі ніхто не хоче.
Правильно, ворог тримає таку душу в засліпленні: що це нічого, аби явних гріхів не було, або навчає її відкладати на завтра головну справу — завтра займемося серйозно собою як слід, а нині нехай душа потішиться пристрасними думками й мріями, якщо не справами. Постережемося, як би не застаріти в цьому настрої і як би виправлення для нас так само не стало неможливим, як переучування старого.
