| Седмиця cирна (масляна) – загальниця. Глас 3. |
 З трапези виключається м’ясо.
|
Усіх преподобних отців, у подвигу просіявших. Мчч. Памфіла
пресвітера, Валента диякона, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Ілії, Даниїла, Єремії, Ісайї (307-309). Свт. Макарія митр. Московського і Коломенського (1926).
Мчч. Персидських у Мартирополі (IV). Прп. Маруфа, єп. Месопотамського (422). Прп. Піора, затворника Печерського (1926).
Євангельські Читання
Рим., 115 зач., XIV, 19-26. Мф., 16 зач., VI, 1-13. Прпп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 43 зач., XI, 27-30.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Ті, хто є Христовими, розіп’яли плоть з пристрастями та похотями”. Нині змінився цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями та похотями, а самими пристрастями та похотями.
Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найбільш безсердечний господар не мучить так свою ліниву тварину. Якби ж дати плоті нашій свободу та сенс, то перший голос її був би проти господині своєї – душі, що вона незаконно втрутилася у її справи, внесла у неї пристрасті їй чужі і, виконуючи їх у ній, мучить її.
За своєю суттю потреби нашого тіла прості та безпристрасні. Подивіться на тварин: не об’їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби свого часу, цілий рік залишаються спокійними. Це лише душа, забувши свої кращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла багато протиприродніх прагнень, які стали через свою безмірність протиприродніми і тілу.
Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті тілесні, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному сенсі, тобто не даючи їх вдосталь потрібного або задовольняючи її потреби незрівняно меншою мірою, аніж скільки вимагає цього природа.
