| Седмиця 8-ма після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Ап. від 70-ти Акили
(I).
Мч. Іуста (I). Прп. Онисима чудотворця (бл. 284-305). Прп. Єлія монаха, Єгипетського (IV). Прп. Стефана Махрицького (1406). Прп. Никодима Святогорця (1809). Мч. Іоанна Мервського.
Сщмч. Константина пресвітера (1918). Сщмч. Миколая пресвітера (1933).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ФАРИСЕЇ ТА САДУКЕЇ ПРОСИЛИ ГОСПОДА ПОКАЗАТИ ЇМ ЗНАМЕННЯ; А ТОГО І НЕ БАЧИЛИ, ЩО ЗНАМЕННЯ У НИХ БУЛО ПЕРЕД ОЧИМА.
ГОСПОДЬ САМ БУВ ЗНАМЕННЯМ; ЙОГО ВЧЕННЯ І СПРАВИ ЯСНО ПОКАЗУВАЛИ, ХТО ВІН; ІНШИХ ДОКАЗІВ І НЕ ПОТРІБНО БУЛО.
“СПРАВИ, ЯКІ ТВОРЮ Я…, ВОНИ ГОВОРЯТЬ ПРО МЕНЕ” (ІН. 10, 25), ГОВОРИВ ВІН ІУДЕЯМ. ЛИЦЕ НЕБА, СОРОМИВ ЇХ ГОСПОДЬ, РОЗРІЗНИТИ ВМІЄТЕ, А ЗНАМЕННЯ ЧАСУ НЕ МОЖЕТЕ.
ЧОМУ З НИМИ ТАКЕ СТАЛОСЯ?
ВОНИ ЖИЛИ ЗОВНІШНІЙ ЖИТТЯМ, А В СЕРЕДИНУ СЕБЕ НЕ ВНИКАЛИ. БЕЗ ЗІБРАНОСТІ, БЕЗ УВАГИ І САМОЗАГЛИБЛЕННЯ СПРАВ БОЖИХ НЕ ПОМІТИТИ, ЗРОЗУМІТИ ЇХ НЕ МОЖНА. ТЕЖ САМЕ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ І ДОСІ.
ХРИСТИЯНСТВО У ВСІХ ПЕРЕД ОЧИМА, ЯК ІСТИННЕ ЗНАМЕННЯ БОЖЕ, І ТІ, ХТО ДИВИТЬСЯ НА НЬОГО, НЕ БАЧАТЬ ТОГО, ВАГАЮТЬСЯ У ВІРІ І ВІДСТУПАЮТЬ. ОЧІ ЇХ ВТРАЧАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ БАЧИМИ НА НЬОМУ ШТАМП БОЖЕСТВЕННОСТІ, І ВОНИ ГОТОВІ ПРОСИТИ ОСОБЛИВИХ ЗНАМЕНЬ З НЕБА, ПОДІБНО ІУДЕЯМ.
АЛЕ ЗНАМЕННЯ НЕ ДАЄТЬСЯ І НЕ ДАСТЬСЯ ТОМУ, ЩО ТІ, ХТО ШУКАЄ, ТІЛЬКИ СПОКУШАЛИСЯ, А НЕ ТОМУ, ЩОБИ ІТИ ШЛЯХОМ ХРИСТОВИМ.
ТИ ТІЛЬКИ ВСТАНЬ НА ЦЕЙ ШЛЯХ, І ВЖЕ З ПЕРШОГО КРОКУ ПОБАЧИШ, ЩО ВІН БОЖЕСТВЕНИЙ, ВЕДЕ ДО БОГА І БОГА ДО ТЕБЕ НАБЛИЖАЄ.
ІУДЕЯМ ГОСПОДЬ СКАЗАВ: “ЗНАМЕННЯ НЕ ДАСТЬСЯ… ТОЛЬКИ ЗНАМЕННЯ ІОНИ ПРОРОКА”. І ТЕПЕРІШНІХ НЕВІРНИХ ПЕРЕДБАЧИВ ГОСПОДЬ, І ЇМ ПІДГОТУВАВ ВІДПОВІДЬ: “З’ЯВИТЬСЯ ЗНАМЕННЯ СИНА ЛЮДСЬКОГО НА НЕБІ; І ТОДІ ЗАГОЛОСЯТЬ ВСІ ЗЕМНІ ПЛЕМЕНА…”
“ОСТЕРІГАЙТЕСЯ ЗАКВАСКИ ФАРИСЕЙСЬКОЇ ТА САДДУКЕЙСЬКОЇ”, – СКАЗАВ ГОСПОДЬ.
САДДУКЕЇ – ЦЕ ЗРАЗОК БЕЗПЕЧНОСТІ; ФАРИСЕЇ Є ТИМИ ЛЮДЬМИ, ЯКІ “НОСЯТЬ” ОБЛИЧЧЯ РЕВНИТЕЛІВ. ТІ НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ, А ЦІ НІБИТО І ХЛОПОЧУТЬ, АЛЕ НІЧОГО У НИХ НЕ ВИХОДИТЬ.
У НАС НА НИХ СХОЖІ ЛЮДИ, ЯКІ ЗАХОПЛЮЮТЬ ІДЕЯМИ ГУМАННОСТІ. ПОСЛУХАТИ ЇХ,ТО ТІЛЬКИ І РОЗМОВ ПРО БЛАГО НАРОДУ, А НАРОДУ НІЯКОГО БЛАГА ВІД ЦЬОГО ТАК І НЕ СТАЄ БІЛЬШЕ, БО ТІЛЬКИ ГОВОРЯТЬ, А НЕ РОБЛЯТЬ. У НИХ ГУМАННІСТЬ УДАВАНА, ТІЛЬКИ З ВИГЛЯДУ ПОКАЗУЮТЬ, ЩО МАЮТЬ ЇЇ, А НАСПРАВДІ Ж ЦЕ ЕГОЇСТИ.
МАЙЖЕ ВСІ АКТОРИ; ОДНІ ПЕРЕД ІНШИМИ КРАСУЮТЬСЯ, ЯК РЕВНИТЕЛІ БЛАГА І ОСОБЛИВО ОСВІТИ, І ВСІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ДУЖЕ ЗАДОВОЛЕНИМИ, КОЛИ ВСТИГАЮТЬ ДОВЕСТИ СЛОВОМ, ЩО ВОНИ САМЕ ТАКІ.
ВІД ТОГО У НАС, НАСКІЛЬКИ ШВИДКО З’ЯВИТЬСЯ ЯКЕ-НЕБУДЬ ДОБРЕ ПОЧИНАННЯ – ЧУТКИ ПІДУТЬ ПОВСЮДУ, І СПРАВА ВСЕ-ТАКИ НЕ ВИГОРИТЬ. ЖЕРТВ ВІД НИХ НЕ ЧЕКАЙ, ЇМ І ДІЛА ДО ІНШИХ НЕМАЄ НІЯКОГО, АБИ ЛИШЕ ЇХ СПРАВИ БУЛИ В ПОРЯДКУ.
АЛЕ БУВАЄ ТАК, ЩО, НЕ ЛАМАЮЧИ ГОЛОВИ НАД ПЛАНАМИ ДОПОМОГИ ІНШИМ, ВОНИ ЖЕРТВУЮТЬ, АБИ ЛИШЕ ВІДБУТИСЯ. ТЕ Й ІНШЕ ЗАСУДИВ ГОСПОДЬ, А ВЕЛІВ НАМ ПЕРЕЙНЯТИСЯ ЩИРОЮ ЛЮБОВ’Ю ОДИН ДО ОДНОГО, ЯКА НЕ ЛЮБИТЬ ПРОСТО ВИДІЛЯТИСЯ.