| Седмиця 24-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Свт. Іоанна
Милостивого, патріарха Александрійського (616-620). 
Прп. Ніла посника (V).
Прор. Ахії (960 до Р.Х.). Блж. Іоанна Власатого, Ростовського (1580). Прп. Ніла Мироточивого, Афонського (1651).
Сщмч. Олександра пресвітера (1918). Сщмчч. Константина, Володимира, Олександра, Матфея, Димитрія пресвітерів (1937).
Ікони Божої Матері “Милостива” .
Євангельські Читання
1 Сол., 267 зач., II, 20 – III, 8. Лк., 75 зач., XIV, 12-15, і за вівторок (під зачало): 1 Сол., 268 зач., III, 9-13. Лк., 77 зач., XIV, 25-35. Свт.: Євр., 311 зач., IV, 14 – V, 6. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Сіль – добра справа; але якщо сіль втрачає силу, чим виправити це?” Сіль – учні Господа, які, викладаючи Його настанови людям, викорінювали моральну у них гнилість.
Якщо таке викладання назвемо просвітленням, то і титло солі повинне також перейти на це останнє.
Просвітлення діє як сіль, коли воно дотримується усіх основ та елементів вчення Господнього, коли саме полягає у вчені в Господа, а якщо воно відступає від цього напрямку і замість уроків Господніх засвоює собі чужі вчення, тоді воно буянить саме і стає непотрібним, саме заражається гнилістю помилок та неправди і починає вже діяти не цілительно, а заразно.
Історія підтвердила та підтверджує це повсюдними дослідами. Чому ж ніхто не прислухається до досвіду: Ворог на всіх наводить морок і всім думається, що те і світло, коли у вченнях тримаються подалі від вчення Господнього.
