| Світла седмиця — загальниця. | Посту немає. |
| Мч. Євпсихія (362). Мчч. Дисана єп., Маріава пресвітера, Авдієса та інших 270-ти (362–364). Прмч. Вадима архімандрита (376). Мч. Гавриїла Фоміна (1942). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Діян. 3:11-16 (зач. 8). Єв.: Ін. 3:22-33 (зач. 11).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Два в нас життя, тілесне і духовне. Дух наш ніби похований у плоті. Коли, оживши благодаттю Божою, почне він витягувати себе зі сполучення з плоттю і з’являтися в духовній чистоті своїй, тоді він воскресає або воскрешає себе частина за частиною. Коли ж він усього себе вирве з цієї сполуки, тоді виходить, як із труни, в оновленому житті, і, таким чином, дух стає сам по собі живим і дієвим; а труна плоті сама по собі мертва і недієва, хоча те й інше в одній і тій же особі. І ось таємниця того, що говорить апостол: “де Дух Господній, там свобода” (2Кор.3:17).
Це свобода від тління, що лежить на нетлінному дусі нашому, або від пристрастей, що розбещують єство наше. Цей дух, який вступив у свободу чад Божих, те саме, що привабливо розфарбований метелик, що випурхнув зі свого клубочка. Ось його райдужне забарвлення: “любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість” (Гал.5:22-23).
Невже подібна краса досконалості не сильна збудити в нас змагання?
