21 липня 2026 року – календар з повчанням

Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

“Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним” (Мф.10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп’ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, – послав Духа Святого на Св. апостолів, які силою Його влаштували на землі святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?

Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму, і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред’явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути врятованим, готуючись разом потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини, – і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом-Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.

“Хто приймає пророка в ім’я пророка, отримає нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, отримає нагороду праведника” (Мф.10:41). Цим вирішуються всі непорозуміння при поданні милостині. Доброзичливість по відношенню до бідних майже завжди якщо не зупиняється, то значно скорочується питаннями: хто просить і куди піде подане? Господь каже таким: в якому сенсі приймеш ти того, хто просить, і допоможеш йому, в тому й нагорода тобі буде. Не на того, хто просить, дивись, а на свої при тому думки. Якими будуть ці останні, такою буде і ціна справи твоєї. Які ж думки мати про бідного, це визначається іншим словом: той, хто милує жебрака, позичає Богові, або “якщо ви зробили одному з них, то Мені зробили” (Мф.25:40). Отже, приймай всякого нужденного як Господа, і роби для Нього, що можеш зробити, з тією думкою, що робиш для Бога, і отримаєш винагороду не пророка тільки і праведника, але Господню.

Фарисеї та садукеї просили Господа показати їм знамення; а того й не бачили, що знамення в них було перед очима. Господь Сам був знаменням; Його вчення і діла ясно показували, хто Він; іншого свідчення не потрібно було. “Справи, які творю Я, вони свідчать про Мене” (Ів. 10:25), – говорив Він іудеям. “Лице неба, – викривав їх Господь, – розрізняти вмієте, а знамень часів не можете”. Чому так сталося з ними? Тому, що вони жили зовнішнім життям, а всередину себе не входили. Без зібраності ж, без уваги і самозаглиблення справ Божих ні помітити, ні зрозуміти не можна. Те саме триває і досі. Християнство у всіх перед очима, як істинне знамення Боже, а ті, хто дивляться на нього, не бачать того, вагаються у вірі й відступають. Очі їхні втрачають здатність бачити на ньому відбиток божественності, і вони готові просити особливих знамень з неба, як і іудеї. Але знамення не дається і не дасться, тому що ті, хто шукають, шукають того, що тільки спокушають, а не для того, щоб іти шляхом Христовим. Ти тільки вступи на цей шлях, і з першого ж кроку побачиш, що він божественний, веде до Бога і Бога до тебе наближає. Іудеям сказав Господь: “знамення не дасться… тільки знамення Іони пророка” (Мф.12:39, 16:4, Лк.11:29). І нинішніх невіруючих передбачив Господь і їм підготував відповідь: “з’явиться знамення Сина Людського на небі, і тоді заплачуть усі племена земні”… (Мф. 24:30).