| Cедмиця 16 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
| Передсвято Різдва Пресвятої Богородиці. Мч. Созонта (близько 304). Апп. від 70-ти Євода (66) та Онисифора (після 67). Мч. Євпсихія (117–138). Прп. Кассії, піснеписиці Константинопольської (843–867). Прп. Луки (після 975). Свт. Іоанна, архієп. Новгородського (1186). Прпп. Олександра Пересвєта і Андрія Ослябі (1380). Прп. Серапіона Псковського (1480). Прмч. Макарія Канівського, архім. Овруцького, Переяславського (1678). Прп. Макарія Оптинського (1860). Сщмчч. Петра Снєжницького і Михаїла Тихоницького пресвітерів (1918); сщмчч. Євгенія (Зернова), митр. Горьковського, і з ним Стефана Крейдича пресвітера і прмчч. Євгенія (Вижви), Миколая (Ащеп’єва) і Пахомія (Іонова), сщмчч. Григорія Аверіна, Василія Сунгурова пресвітерів, прмч. Льва (Єгорова) (1937). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Гал. 6:2-10 (зач. 214).; Мч.: Еф. 6:10-17 (зач. 233). Єв.: Мк. 7:14-24 (зач. 29) і за четвер (під зачало).; Мч.: Ін. 15:17-16:2 (зач. 52).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Бо з середини, із серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, крадіжки, лихварства, кривди, лукавства, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство” (Мк. 7:21-22). Тут перераховані поширені гріхи, але й усі інші, великі й малі, виходять із серця, і вид, у якому вони виходять, – думка зла. Перше насіння зла спадає на думку зробити те й те. Чому і як спадає? Частину цих спадінь можна пояснити відомими законами сполучень і зчеплень ідей та образів, але тільки частину.
Інша значна частина походить від саморушного подразнення пристрастей. Коли пристрасть живе в серці, то не може не вимагати задоволення. Ця вимога виявляється позивом на те й інше; з позивом же з’єднаний предмет той чи інший. Звідси думка: “а ось що треба зробити”. Тут те саме відбувається, що, наприклад, під час голоду: той, хто відчув голод, відчуває позив на їжу; з позивом спадає на думку і сама їжа; звідси – дістати те чи це і з’їсти. Третя, можливо, більш об’ємна частина походить від нечистих сил. Ними переповнене повітря, і вони зграями шастають біля людей, і кожен за родом своїм розсіює навколо себе вплив на дотичні особи.
Зле летить від них, як іскри від розпеченого заліза. Де удобоприйнятність, там впроваджується іскра, а з нею і думка про злу справу. Цим, а не іншим чим-небудь, можна пояснити, чому невідомо чому зароджуються думки злі, серед занять рішуче неспоріднених із ними. Але ця різниця причин не робить різниці в тому, як чинити з думками злими. Закон один: прийшла зла думка – відкинь і справі кінець. Не відкинеш у першу хвилину, у другу важче буде, у третю ще важче, а тут і не помітиш, як народиться співчуття, бажання і рішення, і засоби з’являться… ось гріх і під руками. Перше протистояння злим помислам – тверезість і пильнування з молитвою.
