Влахернська ікона Божої Матері знайдена в Єрусалимі імператрицею Євдокією в часи святителя Ювеналія, Патріарха Єрусалимського, і преподобного Євфимія Великого.
Свята ікона була надіслана в Константинополь, де імператриця Пульхерія поставила її у Влахернській церкві, де зберігалася чесна Риза (одяг) Богородиці. Цю святу ікону називають ще Одигітрією, тобто Путеводительницею.
Саме з цією іконою Патріарх Сергій обходив у 626 році стіни Константинополя з молебнями при облозі столиці варварами. У пам’ять цієї та інших перемог, здобутих завдяки заступництву Пресвятої Діви, було встановлено щорічно в суботу п’ятої седмиці Великого посту здійснювати свято Похвали Пресвятої Богородиці (Субота акафістна). Спочатку святкування відбувалося лише у Влахернському храмі в Константинополі.
У IХ столітті свято було внесено до статуту монастиря преподобного Савви Освяченого і в Студійський статут, а потім включене в Постову Тріодь і стало загальним для всієї Православної Церкви.
