Страсна седмиця. Великий піст. |
Монастирський устав: cухоядіння (хліб, овочі, фрукти).
|
Великий Вівторок.
Свт. Євтихія, архієп. Константинопольського (582).
Мчч. Єремія та Архилія ієрея (III). Прп. Платоніди Сирської (308). Мчч. 120-ти Персидських (344–347). Рівноап. Мефодія, архієп. Моравського (885). Мчч. Петра і Прохора (1918); сщмч. Іоанна пресвітера (1934); сщмч. Якова пресвітера (1943); прп. Севастіана Карагандинського, спов. (1966).
Євангельські Читання
Утр. – Мф., 90 зач., XXII, 15 – XXIII, 39. Літ. – Мф., 102 зач., XXIV, 36 – XXVI, 2.
Літургія Передосвячених Дарів.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
НИНІ НАРОД, СВЯЩЕННИКИ ТА ВЛАДА ІУДЕЙСЬКА В ОСТАННІЙ РАЗ ЧУЮТЬ СЛОВО ГОСПОДА У ХРАМІ. І ВОНО БУЛО ВСЕСЯЖНЕ; ВОНО ОБІЙМАЛО ВСЕ МИНУЛЕ, СПРАВЖНЄ ТА МАЙБУТНЄ.
ПИТАННЯМ ПРО ІОАННА ГОСПОДЬ ДАЄ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВІН – ІСТИННИЙ МЕСІЯ; ПРИТЧЕЮ ПРО ДВОХ СИНІВ ПЕРЕКОНУЄ, ЩО ІУДЕЇ БУДУТЬ ВІДКИНУТІ І НА МІСЦЕ ЇХ ПРИЗВАНІ ЯЗИЧНИКИ; ПРИТЧЕЮ ПРО ВИНОГРАДАРІВ ВКАЗУЄ ЇМ, ЩО ЗНЕДОЛЕНИХ ОЧІКУЄ ЗАГИБЕЛЬ; ПРИТЧЕЮ ПРО ШЛЮБ СИНА ЦАРЯ ВЧИТЬ, ЩО ІЗ ТИХ, ХТО ПРИЙШОВ ДО НЬОГО, НЕ ВСІ БУДУТЬ ДОСТОЙНІ І БУДУТЬ ТАКІ, ЯКІ ПРАВЕДНО БУДУТЬ ВИГНАНІ ГЕТЬ У ПІТЬМУ КРОМІШНЮ; ВІДПОВІДЯМИ НА ПРИТАННЯ ПРО ДАНЬ КЕСАРЮ ТА ПРО ПЕРШУ ЗАПОВІДЬ ВИЗНАЧАЄ ХАРАКТЕРНІ РИСИ СПАСИТЕЛЬНОГО ЖИТТЯ; НАКІНЕЦЬ, ОСОБЛИВО УЧНЯМ ПЕРЕДБАЧАЄ ГОРЕ ЄРУСАЛИМУ ТА ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦЮ ДРУГОГО СВОГО ПРИШЕСТЯ.
ДОСТАТНЬО БУЛО ТІЛЬКИ ВИСЛУХАТИ ВСЕ ЦЕ З УВАГОЮ, ЩОБ ВПЕВНИТИСЯ, ЩО ВІН Є ІСТИННИЙ СПАС СВІТУ – ХРИСТОС, І ПОКОРИТИСЯ ЙОГО ЗАПОВІДЯМ ТА ВЧЕННЮ. І ДО ЦИХ ПІР ПРОЧИТАННЯ ГЛАВ ЄВАНГЕЛІЯ ПРО ВСЕ, ЩО БУЛО ЦЬОГО ДНЯ, Є НАЙБІЛЬШ ДІЄВИМ ЗАСОБОМ ДО ТОГО, ЩОБ ОЖИВИТИ ВІРУ В ГОСПОДА І СФОРМУВАТИ У ХРИСТИЯНИНІ СВІДОМІСТЬ, ЧИМ ВІН ПОВИНЕН БУТИ І ЧОГО ЧЕКАТИ, ЗІГРІВАТИ РЕВНІСТЬ ТА ЯВЛЯТИ СЕБЕ СПОВІДУЮЧИМ ГОСПОДА НЕ ЯЗИКОМ ТІЛЬКИ, АЛЕ І СПРАВОЮ.