Великий князь Ігор Ольгович, у святому Хрещенні Георгій, у 1146 році був взятий в полон князем Ізяславом і заточений в одному з монастирів Переяславля Руського або Південного, сьогодні це місто Переяслав-Хмельницький.
Далеко від мирської суєти, важко хворий, він став каятися в своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися в ченці.
5 січня 1147 єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім’ям Гавриїл.
Незабаром він одужав і був переведений у Київський Феодорівської монастир, де прийняв схиму з ім’ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам.
Чернігівські князі, двоюрідні брати Ігоря, замислили заманити Ізяслава Київського в спільний похід з метою захопити його або вбити.Змова відкрилася, коли князь був уже на шляху до Чернігова. Обурені кияни, дізнавшись про підступність чернігівців, обрушили свою помсту на безвинного князя-схимника.
19 вересня 1147 роки святий Ігор був жорстоко вбитий. Господь прославив страждальця дивами.
У червні 1150 року, коли київський престол був зайнятий Юрієм Долгоруким, його союзник, князь Чернігівський Святослав Ольгович, рідний брат убитого Ігоря, урочисто переніс святі мощі князя Ігоря на батьківщину, до Чернігова, де вони були покладені в раку «з теремом» в кафедральному Спаському соборі. Тоді ж було встановлено святкування пам’яті святого.
