| Седмиця 5-та після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Положення
чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні (V).
Свт. Іувеналія, архиєп. Єрусалимського (біл. 458). Свт. Фотія, митр. Київського (1431).
Феодотівської (1487), Пожайської (XVII), і Охтирської (1739) ікон Божої Матері.
Євангельські читання
Рим., 109 зач., XII, 4-5, 15-21. Мф., 45 зач., XII, 9-13. Богородиці: Евр., 320 зач., IX, 1-7. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
” ЧИ Можна в суботу робити добро”. Це сказав Господь після сцілення сухорукого в суботу у синагозі, у докір фарисеям, котрі заповідь про відпочинок в суботу довели до того, що навіть вимірювали шаги, скільки можна пройти в цей день.
Але так як добрих справ не можна робити без рухів, то вони швидше за все погоджувались відмовитись від добрих справ, аніж дозволити собі лишній рух.
Спаситель не вперше викривав їх за це, тому що субота вимагала спокою від турбот життєвих, а не від турбот благочестя та любові до ближнього.
У християнстві замість суботи святкується ” Воскресение” (неділя) з тієюж ціллю – спокою від усіх життєвих турбот і всі справи цього дня повинні посвячувати тільки турботі про справи Божі.
Християнство ніколи не доходило до фарисейського дріб’язку відносно спокою у неділю, але дозволене у цей день виведено далеко за межі потрібного.
Те що фарисеї нічого не робили відганяло їх від добрих справ, а християн дозволені ними собі справи відводять від них.
Вечером під неділю – театр, потім ще якісь веселощі. Ранок проспаний; йти до храму ніколи. Декілька візитів, обід; вечером знову веселощі.
Так віддається весь час животу та насолоді інших почуттів; про Бога й згадати ніколи.
