12 вересня, четвер. Седмиця 12-та після П’ятидесятниці.
(30 серпня за старим стилем)
Посту немає.
Свтт. Олександра (340), Іоанна (595) і Павла Нового (784), патріархів Константинопольських. Прп. Христофора Римлянина (VI). Прп. Фантина чудотворця, у Солуні (IX–Х). Святителів Сербських: Савви I (1237), Арсенія I (1266), Савви II (1269), Євстафія I (близько 1285), Якова (1292), Никодима (1325), Даниїла (1338), архієпископів; Iоанникія II (1354), Єфрема II (після 1395), Спиридона (1388), Макарія (1574), Гавриїла I (1659), патріархів, і Григорія єп. Прп. Олександра Свірського (1533). Знайдення мощей блгв. кн. Даниїла (1652). Свт. Варлаама, митр. Молдавського (1657) (Румун.). Перенесення мощей блгв. кн. Олександра Невського (1724). Сщмч. Петра Решетнікова пресвітера (1918); прмч. Аполлінарія (Мосалітінова) ієромонаха (1918); сщмч. Павла Малиновського пресвітера, прмц. Єлисавети (Яригіної) і мч. Феодора Іванова (1937); прмч. Ігнатія (Лебедєва) (1938); св. Петра Чельцова спов., пресвітера (1972).Євангельські Читання
Утр.: — Ін. 10:9-16 (зач. 36). На літ.: — Ап.: 2 Кор. 7:1-10 (зач. 183). Блгв. кн.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Мк. 1:29-35 (зач. 5). Блгв. кн.: Мф. 11:27-30 (зач. 43).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“А вранці, вставши вдосвіта, [Господь] вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився” (Мк.1:35). Ось урок рано вставати і перші години дня присвячувати на молитву, на самоті. Душа, оновлена сном, буває свіжою, легкою і здатною до проникнення, як свіже ранкове повітря; тому сама собою проситься, щоб пустили її туди, де вся її відрада, перед лице Отця небесного, в співтовариство ангелів і святих. У цей час зручніше їй це робити, ніж після, коли вже наляжуть на неї турботи дня. Усе Господь влаштовує. Треба від Нього прийняти благословення на справи, напоумлення потрібне і підкріплення необхідне. І поспішай раніше, поки ніщо не заважає наодинці піднестися до Господа розумом і серцем, і сповідувати Йому потреби свої, наміри свої, і випросити Його допомоги. Налаштувавшись молитвою і богомисленням з перших хвилин дня, цілий день потім проведеш у благоговійності та страху Божому з думками зібраними. Звідси — обачність, статечність і лад у справах і стосунках. Це нагорода за працю, на яку спонукаєш себе в ранковій самоті. Отже, це і для мирських людей міра розсудливості, а не що-небудь чуже їхнім цілям.
