13 вересня, п’ятниця. Седмиця 12-та після П’ятидесятниці.
Пісний день.
Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці (395–408).
Сщмч. Кіпріана, єп. Карфагенського (258). Свт. Геннадія, патр. Царгородського (471). Сщмчч. Олександра Любимова пресвітера і Володимира Двинського диякона (1918); сщмчч. Михаїла Косухіна та Мирона Ржепика пресвітерів (1937); сщмч. Димитрія Смирнова пресвітера (1938). Собор новомучеників Ясеновацьких (1941–1944) (Серб.). Собор новомучеників та сповідників Катеринославських.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Запитували Господа: чому учні Його не постять? Він відповідав: тому що ще не настав для них час. Потім образною промовою показав, що, взагалі, суворість зовнішнього подвижництва повинна відповідати оновленню внутрішніх сил духу. Насамперед зігрій дух ревності, а потім накладай на себе і суворі подвиги, бо в такому разі є в тобі внутрішня нова сила, здатна з користю витримати їх.
Якщо ж, не маючи цієї ревності, візьмешся за подвиги, захоплюючись або тільки прикладом інших, або показністю подвижництва, то не на користь це буде. Трохи ще протримаєшся в цій строгості, а потім послабиш і кинеш. І буде тобі ще гірше, ніж було раніше. Суворість без внутрішнього духу — те саме, що латка із сирцевого полотна на старому одязі, або вино нове в старих бурдюках. Заплата відпаде, і дірка робиться ще більшою, а вино прориває бурдюк, і саме пропадає, і бурдюк робить негожим. Це, втім, не означає, що суворі подвиги не придатні, а доноситься тільки, що треба починати їх у порядку. Треба зробити, щоб потреба в них йшла зсередини, щоб вони задовольняли серце, а не тіснили тільки зовні, як гніт.
Два сліпці Єрихонські волають, і Господь повертає їм зір. Але хіба тільки ці одні сліпці були в місцях тих? Звичайно, ні. Чому ж ці отримали прозріння, а інші ні? Через те, що не волали; а не волали через те, що не мали надії; надії ж не мали через те, що не догоджали Богові; Богові не догоджали через те, що мало вірували. До кого прийде справжня віра, той у ту ж хвилину почне догоджати Богові; а з догоджанням Богові почне входити і надія; а від усього цього — молитва, яка спонукає всіляку допомогу згори. Таким вже відмови не буває. Та вони і просити вміють, і вірно знають, що просити треба, і міру прохання розуміють, і невідступність терплячу в молитві тримають. Усе це неодмінно треба, щоб мати успіх; сама по собі молитва слабкокрила.