10 жовтня, четвер.
(27 вересня за старим стилем)
Седмиця 16-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Мчч. Калістрата і дружини його: Гімнасія та інших (304). Апп. від 70-ти Марка, Аристарха та Зіни (I). Мц. Єпіхарії (284–305). Прп. Ігнатія (963–975). Прп. Савватія Соловецького (1435). Прп. Феодосія Манявського (1629). Сщмч. Анфіма Іверянина, митр. Волоського (1716) (Румун.). Сщмч. Димитрія Шишокіна пресвітера (1918); сщмчч. Германа (Косолапова), єп. Вольського, і Михаїла Платонова пресвітера (1919); сщмч. Феодора Богоявленського пресвітера (1937). Сщмч. Петра (Полянського), митр. Крутицького (1937). Прославлення свт. Афанасія, єп. Полтавського і Мгарського, чудотворця (2010).
Браїлівської ікони Божої Матері (1635).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І пробув усю ніч у молитві до Бога” (Лк. 6:12). Тут основа і початок християнських всенічних бдінь. Жар молитовний жене сон, і захоплення духу не дають помітити перебігу часу. Справжні молитовники й не помічають того; їм здається, ніби вони щойно стали на молитву, а тим часом уже й день показався. Але поки дійде хто до такої досконалості, треба підіймати труд бдіння. Несли його і несуть самітники; несли його і несуть гуртожительні; несли його і несуть побожні і богобоязливі миряни. Але хоч із труднощами доводиться бдіння, плід його залишається в душі прямий, повсякчасний — умиротворення душі і зворушення, за розслаблення і знемоги тіла. Стан дуже цінний у тих, хто ревнує про досягнення успіху в дусі! Тому, де заведені бдіння (на Афоні), від них відстати не хочуть. Усі усвідомлюють, як це важко, але скасувати цей чин нікому немає бажання заради тієї користі, яку отримує душа від бдінь. Сон найбільше заспокоює і живить плоть; бдіння ж найбільше смиряє її. Той, хто виспався вдосталь, важкий буває на справи духовні й кволий до них; той, хто бдить, — рухливий, як сарна, і горить духом. Якщо треба навчати добру плоть, як рабу, то нічим не можна так досягти успіху в цьому, як частим бдінням. Тут вона випробовує сповна владу духу над собою і привчається підкорятися йому, а дух набуває навички панувати над нею.
