Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа!
Возлюбленні в Господі брати і сестри!
Не так давно, всього декілька днів назад, ми з вами урочисто відзначали свято Рождество Христове. Починаючи з сьогоднішнього недільного дня, ми з вами вступаємо в час другого великого християнського свята – Хрещення Господнього або Богоявлення.
Багато хто з нас, неодмінно, уже готується до нього, так як колись в древності готовився до цього священного дійства, ставшим для нас святом, і сам Іоанн Хреститель з невеликою кількістю людей із боговибраного ізраїльського народу, який повірив словам його палкої проповіді про пришестя Месії – Спасителя всього світу.
Про час початку проповіді Іоанна Хрестителя, а разом з цим і час початок служіння самого Господа Іісуса Христа, нам дає дуже важливі свідчення святий апостол і євангеліст Лука: У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія кесаря,коли Понтій Пілат правив в Іудеї…за первосвящеників Анни і Каіафи, було слово Боже до Іоанна,сина Захарії,в пустині (Лк.3,1-2).
Ці слова євангеліста Луки засвідчують, що в той час Ізраїльський народ був окупований римлянами і входив до складу Римської імперії, а державне управління в Ізраїлі здійснювалося іменем імператора Тиверія, сина і спадкоємця Октавіана Августа, при якому і народився Христос Господь.
Первосвященником в Ізраїлі був Каіафа, а його тесть, Анна або Анан, відсторонений державною владою від цієї посади, та попри це він користувався в народі авторитетом. Тиверій посів престол після смерті Августа в 767 році від створення Рима (так колись велось відрахування), точніше з 765 року він стає помічником Августа в управлінні імперією. Отже 15-й рік його правління починається в 779 році.
В тому часі земний вік Господа нашого Іісуса Христа досягнув як раз тридцяти років, про що відповідно і описує євангеліст Лука: Іісус,починаючи Своє служіння, був років тридцяти (Лк.3,23). І по іюдейському закону не раніше цього віку Христоc Господь не мав можливості виступити на громадське служіння в якості Учителя.
В сьогоднішньому євангельському прочитанні євангеліст Марк наводить нам два старозавітні пророчества, Малахії і Ісаії, в яких говориться про велику і благородну міссію Іоанна Хрестителя. В пророчестві Малахії, де Іоанн називається Ангелом, говориться: Ось, Я пошлю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує шлях Твій перед Тобою (Мал.3,1;Мк1,2).
В пророчістві Ісаії говориться: Глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс.40,3; Мк.1,3). Під «гласом вопіющого в пустині» мається на увазі Іоанів заклик до покаяння. Євангеліст Лука свідчить що до Іоанна(був глагол Божий),тобто особливе слово Боже,яким він покликаний ропочати своє служіння, хрестячи в пустелі і «проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів» (Лк 3,2-3).
Своє пророче служіння Іоанн здійснював Віфаварі, на березі річки Іордан(Ін 1,28), де хрестив народ і пророчив про Мессію- Іісуса Христа. (І проповідував, кажучи:за мною йде Сильніший мене, в Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим) (Мк 1,7-8), говорив він.
У Іоанна було суворе обличчя, засмагле на сонці в пустелі, він був одягнений в просту одежу з верблюжої шерсті, перев’язаний шкіряним ременем, а їжею для нього служили акріди та дикий мед. І в такому образі виступав з могутнім пророчим словом перед народом, що зібрався він без сумніву, був для нього посланцем із другого неземного світу.
Народ, вражений до глибини душі проповіддю Іоанна, ніби просинався від гріховного сну, щиро сповідував свої гріхи, хрестився і питав в Іоанна поради: що робити далі? За свідченням євангеліста Луки, Іоанн вказував народу на добрі вчинки любові і милосердя, як на найкращі плоди покаяння: (У кого дві одежі, то дай тому, хто не має, і в кого є їжа, роби те саме).
Митарям Іоанн говорив: Нічого не вимагайте більше того, що призначено вам. А воїнам: Нікого не кривдіть, не обмовляйте і задовольняйтеся платою вашою(Лк 3,11-14).Таким чином, Іоанн вчив людей смиренню, вчив любити правду і зневажати зло, не обманювати, не брехати, не обмовляти інших, а творити справи гідні покаяння.
Тих, хто щиро каявся, він називав пшеницею Божою, а грішників – соломою, на яку чекає вогонь незгасний (Лк 3,17). За свідченням євангелістів діяльність Іоанна Хрестеля принесла рясні плоди: багато, багато людей хлинуло до Іоанна, щоби хреститися в нього, покаятися в своїх гріхах і послухати його пророчі промови про прийдешнього Месію – Спасителя світу.
Коли Христос Господь прийшов на берег річки Іордан, при белічі зібравшагося народу, Іоаноном було виголошено довгоочікуване: Ось Агнець Божий, Которий бере на Себе гріхи світу…Я не знав Його;але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачих Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той і є….І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий, – так ми читаємо про ці події на сторінках святого Євангелія від Іоанна (Ін 1,29-34).
Дорогі брати та сестри, наш Спаситель, Господь Іісус Христос, народився від Пресвятої Діви Марії, був Немовлям, Хлопцем, Юнаком, а в тритцятирічному віці прийшов на берег річки Іордан, щоби через Іоанна Хрестителя оголосити Себе всьому світу і засвідчити: Я – світло світові…Я є дорога і істинна і життя (Ін 8,12-14). Христос Господь поклав перед Собою велику і благородну ціль, сповнену любові і милосердя-визволити від влади диявола людину, Боже творіння. Попереду на Нього чекало триразова спокуса від диявола, голод, спрага, наклеп, заздрість, глузування, лихослів’я, нечуване приниження і хресна смерть – і все це Він виніс во ім’я любові до занепалого в гріхах людства.
В нашому православному Символі віри, який ми завжди вимовляємо під час Літургії, так і говориться: ..нас ради людей і нашого ради спасіння. Його Божественне слово, слово святого Євангелія, переконливо свідчить про те, що і після Свого Вознесіння на Небо Христос Господь залишається з нами і приймає участь в нашому людському житті. Ми відчуваємо і знаходимо Його присутність в наших домашніх чи церковних молитвах, в добрих справах любові і милосердя, скоєних нами во благо ближнього, а також в рятівних таїнствах Сповіді і Причастя Тіла і Життєдайної Його Крові “Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому” (Ін 6,56).
Напередодні свята хочеться мені нагадати вам і такі надихаючі нас слова Господні. “Це стою в дверях і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, ввійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною” (Откр 3,20). Ці слова говорять нам про те, що Своєю любовю Христос Господь хоче ввійти в душу і серце кожного із нас, зробити нас щасливими, велелюбними і милосердними, здібними на богоугодні вчинки, справи.А ле чи готові ми до такого спілкування з нашим Спасителем і Господом?
Відповідь єдина! Ми зобов’язані бути завжди готові і наслідувати за Ним, не дивлячись ні на які труднощі, (бо…куплені дорогою ціною, тобто ціною Кровю Господнею, пролитою на голгофському Хресті), апостол Павел вчить нас: Памятайте завжди про це! Воно зміцнює нашу віру, любов і надію (1 Кор 6,20).
Тож, дорогі мої, наближається свято Хрещення Господне, і по милості Божій в цей день в храмах нашої Церкви Христової звершується велике освячення води при сприянні благодаті Духа Святого. Це особлива хрещенська вода, вода лікувальна, оскільки містить в собі благодать Духа Святого, вода, придатна зі слів молитви “на всяку потребу”.
Дай вам Боже в доброму здоров’ї, духовному та молитовному настрої зустріти свято Хрещення Господнє, прийняти Христа в своє серце і в достатку насолодитися благодаттю Духа Святого від хрещенської води. Амінь.
Прот. Димитрій Лапко
Настоятель храму Прп. Параскеви Сербської
с. Судче (Любязький благочинний округ)
