Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Піст – час покаяння та молитви. “Піст відсилає молитву на небо, ніби стаючи для неї крилами”, – каже святитель Василій Великий. “Смиряв постом душу мою”, – говорить Давид псалмопівець.
Мета кожного християнина – підготувати свою душу до вічності, життя з Господом, тому ми повинні старатися смирити свою душу, вгамувати пристрасті, а вони вгамовуються тільки постом і молитвою.
Смирення найголовніше для спасіння душі, все решта: подвиги, пости, молитва, поклони – це засіб, шлях, яким душа іде до смирення. Є такі “подвижники”, які накладають на себе строгий піст, а самі згорають в страстях, гніві, ненависті до ближнього. Такий піст Господу не угодний.
У пості стримання повинно бути в усьому: їжі, бажаннях, вчинках, словах, справах…Що таке утримання в бажаннях? Припустимо, людина любить м’ясну їжу, проте ради Господа утримується від м’ясних страв, як монахи. Інший вирішив ніколи не дивитися телепередачі… Все це – подвиги.
У боротьбі зі страстями людина виробляє терпіння, силу волі, а найголовніше – смирення. Ради Господа можна звершити будь-який подвиг – кинути шкідливі звички, перестати дратуватися – і Господь за ці подвиги дарує благодать. Душа наповниться радістю і спокоєм, відкриється, життя наповниться змістовністю.
Дехто вважає, що такі подвиги утримання можна творити самому без Господа. Але це в нас говорить гордість, життя показує інше. Душу та тіло лікує піст. Піст – це стояння на варті боротьби зі злими духами та пристрастями. І якщо приступають до душі біси смутку, відчаю, туги, гніву, ревності – звернись у молитві до Господа, проснись на боротьбу і готуй постом свою плоть до битви.
Обтяженому воїну ворога не здолати. “Господи, другий день перебуваючи у спасительному стримані, благаємо Тебе пошли розчулення в серця Твоїх рабів і прийми молитви наші, які зі страхом приносимо тобі, даруй нам прощення провин наших. До стирання закликає Церква, до стримання закликає Господь”. Хто загасив вогонь? Хто загородив пащі звірів? Піст, який позбавив юнаків від згорання у печі, а пророка Даніїла – від поїдання левами. Обцілуємо ж і ми браття піст. Амінь.
прот. Микола Іллюк,
настоятель храму с. Шепель
(Білостоцький благочинний округ)
