| Седмиця 5 після Пасхи. | Пісний день. |
|
Третє знайдення чесної глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна (близько 850). Мц. Вікторії Єфеської. Сщмч. Ферапонта, єп. Кіпрського (IV). Свт. Інокентія, архієп. Херсонського і Таврійського (1857). Прмц. Єлени (Коробкової) (1938). Прмч. Тавріона (Толоконцева) (1939). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він “Той, Котрий повинен прийти, чи іншого чекати” (Лк. 7:19) треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв’язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено.
Божественні справи свідчили про божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити, і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір’я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір’я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб’язкові й нікчемні. Того хоче його серце, – тому все і стерпно.
