| Cедмиця 4 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
| Свт. Тихона, єп. Амафунтського (425). Сщмч. Тигрія пресвітера і мч. Євтропія читця (близько 404). Прп. Тихона Мединського, Калузького (1492). Прп. Тихона Луховського, Костромського чудотворця (1503). Прп. Мойсея Оптинського (1862). Сщмчч. Гермогена (Долганьова), єп. Тобольського, Єфрема Долганьова, Михаїла Макарова, Петра Кореліна пресвітерів і мч. Константина Мінятова (1918). Перенесення мощей свт. Феофана, затворника Вишенського (2002). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф.11:28). О, божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, що кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто, що у нас гріхів багато, і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе”. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
