| Cедмиця 4 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
| Мц. Акилини (293). Свт. Трифілія, єп. Левкусії Кіпрської (близько 370).Мц. Антоніни (284–305). Прпп. Анни (826) та сина її Іоанна (IХ). Прпп. Андроника (1395) і Савви (ХV) Московських. Прп. Олександри Дивєєвської (1789). Перенесення чесної глави прмц. Анастасії Римлянині з Волині до Житомира (1903). Сщмч. Олексія Архангельського пресвітера (1918); мц. Пелагії Жидко (1944). Собор новомучеників і сповідників Запорізького краю. |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
«Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е»* (Мф.11:12). “Нудиться” Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.
Царству сказали: “прошу тебе, вибач мене”, хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, то нам гірко; що там приємно, то нам гидко, що там веселить, то нас обтяжує – розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які захоплюють його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.
*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: “Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його”.
