Седмиця загальниця  . Глас 1. |
 Посту немає.
|
Післясвято Стрітення Господнього. 
Правв. Симеона
Богоприїмця та Анни пророчиці (I). 
Равноап. Миколая, архієп. Японського (1912).
Прор. Азарії (X в до Р.X.). Мчч. Папія, Діодора, Клавдіана (250). Мч. Власія Кесарійського, пастуха (III). Мчч. Адріана та Євула (бл. 308-309). Блгв. кн. Романа Углицького (1285). Свт. Симеона, єп. Полоцького, єп. Тверського (1289). Свт. Ігнатія Маріупольського, митр. Готфейського і Кефайського (1786). Собор святих Пермської митрополії.
Сщмчч. Іоанна, Тимофія, Адріана, Василія пресвітерів, прмч. Володимира, мч. Михаїла (1938).
Євангельські Читання
2 Пет., 68 зач., III, 1-18. Мк., 61 зач., XIII, 24-31. Прав.: Євр., 321 зач. (від полу́), IX, 11-14. Лк., 8 зач., II, 25-38.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“День же Господній прибуде, як злодій вночі”. Злодій вночі підкрадається, коли його не чекають. Так і день Господній прийде, коли його не чекають. Але коли не чекають Грядущого, то і не готуються до стрітення Його. Щоб ми не допустили такої помилки, Господь і заповідав: “Пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш” (Мф. 24, 42). Між тим, що ми робимо? Чи пильнуємо? Чи чекаємо? – Треба зізнатися, ні. Смерті ще чекає хтось, а дня Господнього – навряд чи хто. І ніби мають рацію. Отці та праотці наші чекали, і не прийшов день. Як не бачимо нічого, то чому би треба було подумати, що він прийде у наші дні; то і не думаємо; не думаємо, і не чекаємо. Що дивного, якщо за такого нашого налаштування день Господній спаде на нас, як злодій. Ми схожі будемо на мешканців міста, відвідати яких обіцяв начальник губернії, нині – завтра. Чекали вони його годину, чекали другу, чекали день і потім сказали: не буде, і розійшлися додому. Але тільки розійшлися та стали відпочивати – він тут і є. Те ж і з нами буде: чи чекаємо, не чекаємо, день Господній прийде і прихід буде без попередження. Бо Господь сказав: “Небо і земля пройдуть, але слова Мої не пройдуть“. Та хіба не краще чекати, щоб не застали нас зненацька? Бо ж це не пройде нам даром.
