| Неділя 7 після Пасхи. Свв. отців I Вселенського Собору. | Посту немає. |
|
Мчч. Лукіліана, Клавдія, Іпатія, Павла, Діонісія та мц. Павли діви (270–275). Сщмчч. Лукіана єп., Максіана пресвітера, Юліана диякона, Маркеліна та Сатурнина в Бельгії (81–96). Перенесення мощей блгв. царевича Димитрія з Углича до Москви (1606). Прмч. Кіпріана (Нелідова) (1934); сщмч. Михаїла Маркова пресвітера (1938).Челнської, Псково-Печерської, йменованої «Розчулення», та «Мати Молебниця» (перехідні святкування в Неділю 7-му після Пасхи) ікон Божої Матері. |
Євангельські Читання
Утр.: – Ін. 21:1-14 (зач. 66). На літ.: – Ап.: Діян. 20:16-18,28-36 (зач. 44) Єв.: Ін. 17:1-13 (зач. 56).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Арій став відкидати божество Сина Божого і Його єдиносутність з Богом Отцем. На нього піднялася вся Церква; всі віруючі, у всіх кінцях світу, єдиними вустами сповідували, що Господь Іісус Христос є Син Божий Єдинородний, Бог від Бога, народжений, не створений, єдиносущний Отцю.
Інший подумав би, що це випадкове якесь натхнення на однодумність; але ця віра пройшла потім вогняне випробування, коли на бік аріан схилилася влада і знать. Ні вогонь, ні меч, ні гоніння не могли винищити її, і вона негайно виявилася всюди всіма, як тільки припинявся тиск зовнішньої сили. Це означає, що вона становить серце Церкви і сутність її сповідання.
Слава Господу, що зберігає в нас цю віру! Бо поки вона є, ми ще християни, хоч і погано живемо; не стане її – і християнству кінець.
