| Седмиця 18-а після П’ятидесятниці. Глас 8. |
 Посту немає.
|
Сщмч. Кіпріана
, мц. Іустини і мч. Феоктиста (304). 
Блж. Андрія , Христа заради юродивого (936). Прав. воїна Феодора Ушакова (1817). Мц. Олександри (1938).
Мчч. Давида і Константина, князів Арагветських (740) (Груз.). Блгв. кн. Анни Кашинської (1338). Прп. Кассіана Угличського (1504).
Євангельські Читання
Єф., 227 зач., IV, 25-32. Лк., 25 зач., VI, 24-30 – за понеділок і за вівторок (під зачало): Єф., 230 зач., V, 20-26. Лк., 27 зач., VI, 37-45. Свв.: 1 Тим., 280 зач., I, 12-17. Ін., 36 зач., X, 9-16.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Не суди, відпускай, давай… очевидно, що все є однією тратою, а прибутку ніякого.
А між тим ось що обіцяється: не будеш засуджувати, і тебе не засудять; будеш відпускати, і тебе відпустять; будеш давати, і тобі дано буде.
Тепер цей прибуток не є видним, але він прибуде безсумнівно тому, хто із серця зробить вказівні затрати, – прибуде саме у ту пору, коли більше всього буде відчуватися потреба у незасудженні та прощенні.
Як зрадіє той, хто раптом сподобиться отримати такі блага, як ніби ні за що! І навпаки, як буде сумувати та горювати той, хто свого часу не вмів прибутково розпоряджатися своїм достатком! Все би відпустив та все би віддав, але пізно: всьому свій час.
Не всі ганяються за таким прибутком, який просто іде в руки, майже слідом та витратою. Кинь хліб-сіль позаду – він опиниться попереду. Образ дій у цих випадках дійсно схожий на кидання; але тільки тут кидається у руки Божі. У цих руках і зберігання правильне, і отримання з них безсумнівне. Приклади тільки віру та надію.
