12 серпня, понеділок. Седмиця 8-ма після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Апп. від 70-ти Cили, Силуана, Крискента, Єпенета й Андроника (I). Мчч. Поліхронія, єп. Вавилонського, Парменія, Єлими та Хрисотеля пресвітерів, Луки та Муко дияконів, Авдона та Сенніса, князів Персидських, і мчч. Олімпія та Максима (близько 251). Сщмч. Валентина (Уалентина) єп. і трьох учнів його, мчч. Прокула, Єфіва та Аполлонія, і прав. Авундія (близько 273). Мч. Іоанна Воїна (IV). Знайдення мощей прп. Германа Соловецького (1484). Сщмч. Іоанна Плотникова диякона (1918). Прп. Анатолія Оптинського, Молодшого (1922). Собор Самарських святих.
Воргольської ікони Божої Матері (XVIII).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Фарисеї та садукеї просили Господа показати їм знамення; а того й не бачили, що знамення в них було перед очима. Господь Сам був знаменням; Його вчення і діла ясно показували, хто Він; іншого свідчення не потрібно було. “Справи, які творю Я, вони свідчать про Мене” (Ін. 10:25), — говорив Він іудеям. “Лице неба, — викривав їх Господь, — розрізняти вмієте, а знамень часів не можете”. Чому так сталося з ними? Тому, що вони жили зовнішнім життям, а всередину себе не входили. Без зібраності ж, без уваги і самозаглиблення справ Божих ні помітити, ні зрозуміти не можна. Те саме триває і досі. Християнство у всіх перед очима, як істинне знамення Боже, а ті, хто дивляться на нього, не бачать того, вагаються у вірі й відступають. Очі їхні втрачають здатність бачити на ньому відбиток божественності, і вони готові просити особливих знамень з неба, як і іудеї. Але знамення не дається і не дасться, тому що ті, хто шукають, шукають того, що тільки спокушають, а не для того, щоб іти шляхом Христовим. Ти тільки вступи на цей шлях, і з першого ж кроку побачиш, що він божественний, веде до Бога і Бога до тебе наближає. Іудеям сказав Господь: “знамення не дасться… тільки знамення Іони пророка” (Мф. 12:39, 16:4, Лк. 11:29). І нинішніх невіруючих передбачив Господь і їм підготував відповідь: “з’явиться знамення Сина Людського на небі, і тоді заплачуть усі племена земні”… (Мф. 24:30).
