22 липня, понеділок. Седмиця 5-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Сщмч. Панкратія, єп. Тавроменійського (I). Сщмч. Кирила, єп. Гортинського (III–IV). Прмчч. Патермуфія, Копрія та мч. Олександра (361–363). Прпп. Патермуфія і Копрія (IV). Свт. Феодора, єп. Едеського (IХ). Прп. Гавриїла Афонського (1901), знайдення мощей (1994). Сщмч. Константина Лебедєва пресвітера (1918).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Можна в суботу робити добро” (Мф. 12:12). Це сказав Господь після зцілення в синагозі в суботу сухорукого, і в докір фарисеям, які заповідь про суботній спокій довели до того, що навіть кроки виміряли, скільки їх можна зробити в цей день. Але оскільки і добрих справ не можна робити без руху, то вони швидше погоджувалися відмовлятися від добрих справ, ніж допустити зайвий рух. Спаситель не раз докоряв їм за це, бо субота вимагала спокою від життєвих турбот, а не від справ благочестя і братолюбства.
У християнстві, замість суботи, святкують неділю з тією самою метою — спокою від усіх життєвих справ і присвячення цього дня виключно на справи Божі. Християнська розсудливість ніколи не доходила до фарисейської дріб’язковості щодо бездіяльності в неділю, але зате дозвіл на діяльність у цей день заведено далеко за межі належного. Бездіяльність віддаляла фарисеїв від роблення добрих справ, а християн дозволена ними собі діяльність відводить від них.
Увечері під неділю — театр, потім ще якась розвага. Ранок проспаний; до церкви ніколи. Кілька візитів, обід; ввечері знову розваги. Так віддається весь час чреву і насолоді інших почуттів; про Бога і благотворіння ніколи і згадати.
