У документальному фільмі «Наш Блаженніший» Митрополит Київський і всієї України Онуфрій сказав цікаву фразу: «Що таке мій смуток або печаль, якщо я знаю, що Христос зійшов з Неба, щоб мене на Небо возвести».
Це воістину всесвітня глибока думка! Часто нам, православним християнам, через багаторазові повторення простих речей в молитвах або в доктринальних істинах вони здаються настільки звичними, що на них не звертаєш уваги. Але на свої зневіру, смуток, тугу, печаль, увагу якраз звертаєш. І в ці важкі духовні і психологічні моменти забуваєш про ці прекрасні, прості і святі істини.
Але думається мені, що саме в ці моменти ми про них повинні найбільше згадувати!
Про що я сумую? Про що сумую? Господь і Бог і Спас наш Ісус Христос народився в світ, щоб особисто мене врятувати, щоб взяти мене за руку і повести до Царства Небесного. Перед цією правдою буття зникає моя зневіра. Вона перетворюється в комашку, в таргана, в мікроб, зменшується і зникає від Світла Сонця-Христа, Яке засяяло світові світло розуму.
Як я можу падати в смуток, якщо Своєю Пасхою, Своїм Воскресінням Господь урятував особисто мене від пекла, полону диявола і вічної смерті?! Якщо Своїм спокутним подвигом Він усиновив мене Богу і сказав, щоб я називав Його Отця своїм Отцем Небесним?!
Подивися в своє життя. Бог Сам веде тебе по життєвій дорозі. Твоє життя у Христі маленьким струмочком вливається в загальний океан порятунку Богом людства.
Подивися і возрадуйся! Співай же і тішся!
Господь рятує особисто тебе!
Христос народжується – славте!
Христос з Небес – зустрічайте!
Ієрей Андрій Чиженко