Митрополит Антоній (Паканич) про мудрі настанови святого старця Амвросія Оптинського.
Захоплююча справа – читати листи і щоденники відомих людей, залишені ними і збережені для нащадків. Вони дозволяють стикнутися з внутрішнім світом іншої людини, проникнути в її думки, поринути в роздуми, разом з ним сумніватися і міркувати, ставши певною мірою учасником далеких подій.
Мені довелося читати досить листів і щоденників письменників, богословів, праведників і святих, але ніякі листи не справили на мене такого враження, як листи преподобного Амвросія Оптинського. Живе слово святого подвижника, настанови і батьківські поради поміщені у численних листах до мирян і чернецтва.
Кількість відповідей і їх діапазон вражає – від побутових і дрібних до високодуховних. Святий міг смиренно опускатися до рівня того, хто питає, допомагаючи вирішувати прості, суєтні завдання, і лагідно піднімався в своїх судженнях (при необхідності) до незбагненних для людського розуміння висот.
Простота поєднувалася в ньому з глибокими знаннями догматів Церкви, святоотечеських праць. Кожному він давав необхідне: прості істини – простим людям, високорозумні бесіди – з спраглими до таких.
Один з його листів мирянам якраз містить в собі і простоту, і найвищу глибину. Лист називається «Як наслідувати Богові».
Святий наводить на початку письма слова апостола Павла: «Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти» (Еф. 5:1), далі – три євангельські заповіді, виконуючи які християнин вчиться наслідувати Богові і таким чином рятується.
«Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний…»; «Наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних» (Лк. 6:36; Мф. 5:45)
Ця заповідь, за словом преподобного Амвросія, говорить про те, що людина зобов’язана бути жалісливою і милосердною з усіма, не розділяючи людей на гідних і негідних. Їй також слід бути поблажливою до недоліків і гріхів інших, прощати, не тримати образ, що б не сталося.
Строгі вимоги у християнина повинні бути передусім з самого себе.
Другою рятівною заповіддю преподобний називає слова апостола Петра:
«Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий» (1 Пет. 1:14–16)
Тут святий робить акцент на тому, що людині потрібно зберігати цнотливість і чистоту не тільки щодо блудної пристрасті, але також і щодо інших пристрастей, «тому що і заздрість, і ненависть, і злопам’ятство також складають нечистоту душі».
«Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Мф. 5:48)
У третю заповідь старець Амвросій вклав ключ до спасіння. Заповідь про смирення. Спасіння недосяжне без смирення. Досконалість – вінець смирення.
Досконалість християнська, за словом святого Ісаака Сирина, полягає в глибині смирення.
Фарисей був відкинутий Богом за підношення над іншими, хоча і не був схильний до вади, як він сам про себе свідчив. Тому слід пам’ятати слова Господа: «Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!» (Лк. 17:10).
В кінці листа преподобний Амвросій каже, що заповіді Божі не мають дна, вони глибокі і до кінця незбагненні: «Як би хто-небудь із християн не був сильний і точний у виконанні християнських своїх обов’язків, це виконання його і духовне роблення, слова святих отців, може уподібнюватися тільки малої купелі, або найменшому озерцю; заповіді ж Божі подібні великому морю, як і святий пророк Давид говорить: ‟Твоя заповідь вельми широка‟ (Пс. 118:96). Перед цією-то широтою мимоволі змирилися і великі святі, називаючи себе землею і попелом, і вважаючи себе гіршими всякої тварі. Або, як висловився наймудріший з апостолів, святий Павло: ‟забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. Тож усі, хто досконалий, думаймо це” (Флп. 3:13–15)».
Кожен знайде в листах святого відповіді на питання, які його хвилюють. А тим, хто прагне наслідувати Бога, варто прислухатися до мудрих порад преподобного Амвросія Оптинського, які викладені у смиренному листуванні старця зі світом стражденних і шукаючих Бога сердець.
Записала Наталя Горошкова
