У неділю, після Богоявлення, святе Євангеліє розповідає нам про початок проповіді Христа, Котрий, як і сам Іоан Христитель, закликає нас до покаяння.
“Народ, що перебував у темряві, побачив світло велике, і тим, хто мешкав у країні тіні смертної, засяяло світло” (Мф. 4, 16). Цими словами апостол Матвій, цитуючи пророка Ісаю, яскраво описує контраст між духовною пітьмою і світлом істини, яке прийшло у світ разом із Христом. Пророк, натхненний Богом, передбачив силу благодаті, яка виливається через проповідь Ісуса Христа.
Це світло просвітлює серця тих, хто з вірою слухає Його, розганяючи будь-яку темряву.
Земля Завулонова і Неффалимова, де розпочалося служіння Христа після Його Хрещення та сорокаденного посту, була прикордонною територією, що межувала з язичницькими землями. Через це її мешканці перейняли чимало язичницьких звичаїв і переконань. Але з приходом Спасителя все змінилося: безпросвітна темрява поступилася місцем світлу істини, і люди побачили нове життя.
Цей уривок з Євангелія нагадує нам просту, але глибоку істину: ті, хто не вірує у Христа, блукають у темряві, а віруючі знаходять справжнє світло. У всі часи невіруючі залишаються у полоні оман та пристрастей.
Вони не знають істини, яка веду до спасіння, тому їхнє життя наповнене хаосом і беззаконням. Вони поклоняються ідеалам цього світу, своєму розуму чи навіть собі самим, не усвідомлюючи свого божественного походження.
Не маючи уявлення про своє місце у світі й мету існування, такі люди живуть так, ніби не мають душі. Вони віддаються пристрастям, перекручуючи уявлення про добро і зло, а часто навіть виправдовують свої гріхи, називаючи їх нормальними.
Цей стан є справжньою духовною темрявою, адже душа може жити тільки через пізнання істинного Бога. Тільки віра, надія і любов до Творця відкривають людині шлях до життя.
Натомість вчення Ісуса Христа є джерелом істинного світла. Той, хто слухає Його слова з вірою, стає спроможним побачити велику істину. Христове вчення відкриває перед нами відповіді на всі ключові питання людського існування: для чого ми створені, якою є мета нашого життя і як досягти спасіння.
Це вчення показує, що кожна людина створена за образом Божим, щоб своїм життям прославляти Творця, виконуючи Його волю. Через це людина отримує Божу благодать і зрештою досягає вічного спасіння у Царстві Небесному.
Проте через гріх людство втратило цю можливість. Ми відпали від Божої благодаті, накликали на себе осуд і стали нездатними до виконання святої волі Господа. Але милосердний Бог послав у світ Свого Сина, Ісуса Христа, щоб навчити нас істині та відкрити шлях до спасіння.
Через Свої страждання та смерть на хресті Христос спокутував наші гріхи, примирив нас із Отцем Небесним і відкрив нам дорогу до вічного життя. Цей шлях чітко окреслений у Святому Письмі.
Той, хто з вірою приймає це вчення, наповнюється світлом благодаті. Він пізнає Бога, розуміє своє призначення у вічності та знаходить правильний шлях до спасіння.
Через віру і виконання заповідей Христових людина очищується від гріхів і вдосконалюється у чеснотах.
Такі люди не збиваються з дороги, адже Христос став їхнім світлом. Вони бачать всі пастки та спокуси, які ведуть до загибелі, і уникають їх. Вони йдуть за Спасителем, відповідаючи на Його заклик: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною» (Мф. 16, 24).
Дорогі брати і сестри, ми маємо велике щастя бути просвітленими світлом Христового вчення. Але це покладає на нас велику відповідальність. Пізнавши істину, ми повинні жити відповідно до неї, щоб наші думки, слова й дії узгоджувалися з духом Євангелія. Наша віра повинна проявлятися у добрих справах, бо «віра без діл мертва» (Як. 2, 20).
Будемо ж уникати ненависті, брехні, заздрості й інших гріхів, які суперечать нашій вірі. Навпаки, своїми добрими справами ми маємо світити перед людьми, щоб вони бачили наші вчинки й прославляли Небесного Отця, як закликав нас Господь: «Нехай ваше світло світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого, що на небесах» (Мф. 5, 16). Амінь.
Протоієрей Василій Максимчук,
Клірик кафедрального собору
Всіх Святих землі Волинської
М. Луцьк
