21 вересня, у день двунадесятого свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій виголосив проповідь, у якій розповів про велич події народження Богородиці, духовні уроки з життя праведних Іоакима й Анни, а також про силу терпеливої і смиренної молитви.
Різдво Пресвятої Богородиці, за словами Першосвятителя, стало початком здійснення Божого задуму про спасіння людства. Блаженніший владика нагадав, що після гріхопадіння прабатьків людина втратила спілкування з Богом і райське блаженство. Проте вже тоді Господь обіцяв, що прийде Жінка, і Сі́м’я Її зітре голову змія (Бут. 3: 15). Ця надія на Спасителя жила в серцях праведників протягом величезного відрізка часу.
«Проходили роки, десятиліття, століття. Люди чекали цього дня. І ось, нарешті, настав той час, коли ця обітниця почала здійснюватися», — підкреслив Першосвятитель.
Далі у своєму слові Його Блаженство розповів про історію батьків Богородиці — праведних Іоакима та Анни. Він нагадав, що ця благочестива пара до старості не могла мати дітей. У той час серед іудеїв вважалося, що бездітність — це ознака прокляття. Такі люди були зневажені в суспільстві, з ними поводилися принизливо. Проте Іоаким і Анна не роптали — вони терпляче молилися Богу понад 50 років.
«Але Бог не виконував їхнього прохання. Та коли люди терплять і моляться, не впадаючи у відчай, — настає час, коли Господь чує їхнє прохання», — наголосив Предстоятель.
В один момент Іоаким, прийшовши до Єрусалимського храму, щоб принести жертву, зазнав прилюдного приниження. Один з присутніх обізвав його проклятим, бо він не мав дітей, а первосвященник відмовився прийняти його жертву. Це глибоко вразило Іоакима, і він відійшов у пустелю, де почав ревно молитися, наклавши на себе строгий піст.
Водночас Анна в Назареті також зі сльозами благала Бога. І Господь почув обох: до кожного з них з’явився ангел і сповістив, що вони народять Дитину, через Яку прийде спасіння людству. І Анна зачала у своєму лоні Пресвяту Діву Марію. Її народження стало початком спасительної місії Божої в історії людства.
«Пресвята Діва стала вмістилищем Невмістимого Бога, Ліствицею, що з’єднала Небо із землею. Вона — обраний Сосуд Божий, через Який Господь прийшов у світ, взявши від Неї плоть і кров», — наголосив Предстоятель.
За словами Архіпастиря, народження Пресвятої Богородиці — це перемога молитви та віри над обставинами, перемога смирення над гординею.
Пов’язуючи цю велику і спасительну історію із життєвим досвідом кожного християнина Блаженніший Митрополит Онуфрій закликав віруючих розвивати в собі постійну молитву, терпіння, смирення і надію на Бога. Час відповіді на молитву може бути різним — іноді вона виконується швидко, іноді — через роки. Але є духовний закон: «Чим більша молитва — тим дорожчий дар. Чим менша молитва — тим менш духовно цінний дар».
Також Предстоятель закликав вірян не забувати про головне: шукати не лише тимчасового, а й вічного:
«Земне життя має початок і кінець. А вічне життя не має кінця. Ми просимо Бога, щоб Він сподобив нас, наших рідних, близьких, знайомих цього великого дару. І ця молитва повинна бути терпеливою і смиренною, — пояснив Його Блаженство та додав, — Якщо ми шукаємо Царства Небесного і правди Божої, — все інше додасться нам».
На завершення Блаженніший владика побажав, щоб кожен вірянин, за молитвами Пресвятої Богородиці, мав силу пройти терпеливо шлях земного життя з вірою, молитвою, покаянням, терпінням і сподобитися вічного життя у Христі.
