12.2 C
Lutsk
Середа, 8 Липень, 2020
Творіння святих отців

Свт. Феофан Затворник: Сила Причастя – у вкушанні Господа

Нерозривний зв’язок християнина з Таїнством Євхаристії – це одна з ключових тем у творіннях святителя Феофана Затворника. Пропонуємо вашій увазі його слова про те, що є у нашому житті причастя Святих Тіла та Крові Христових.  

Добре робить той священник, який спонукає до частого причастя. Часте говіння зі сповіддю та святим причастям є найсильним виховним засобом у духовному житті.

***

Живе спілкування з Господом звершується через причастя Тіла та Крові Його, у Таїнстві Євхаристії.

***

У Церкві Божій стоїть жертва Тіла та Крові Господа, яка приноситься безперервно за заповіддю Його, і в тій силі, у якій благоугодно було Господу встановити цю постанову.

***

Маєш потребу та шукаєш найщирішого спілкування з Господом? Іди у Святу Православну Церкву. Вона – і тільки вона, – давши тобі вкусити Тіла та Крові Господа від жертви Його, нею завжди принесена, зробить, що ти буде у Господі та Господь у тобі, як Він і обіцяв.

***

Благодать відродження подається через занурення тіла у воду, благодать спілкування з Господом – через вкушання Тіла Його та Крові.

***

Таїнство Тіла та Крові є вечеря любові для вірних, але, найперше, це є жертва. У всьому світі люди приносять Богу жертву. Істинна жертва єдино наша, безцінна – Тіла та Кров Христа Господа. Вона безперервно стоїть у Церкві, з’єднуючи Небо та землю. Про це пам’ятати слід християнам. Бо всі повсюди віруючі – одна Церква. Тому те, що діється в одній окремій Церкві, не чуже є і для всіх інших окремих Церков, відповідно, і всіх християн.

***

Дивися ще. Господь говорить: “Ядый Мою плоть и пияй Мою кровь во Мне пребывает, и Аз в нем” (Ин. 6:56). Якщо Господь перебуває у тому, хто причащається, то це тому, звісно, що в святому причасті він прийняв Його. Відповідно, хто причащається Святих Тайн Тіла та Крові Христових стає через це саме прийнятим Його. Перед причастя ми сповідуємо Господа говорячи: “Верую, Господи, и исповедую…” Але не цим сповідування вселяє Христа, а саме причастя Тіла та Крові. Сповідування ж тільки відкриває вхід Господу для прийняття Його, у Таїнстві Тіла та Крові Його.

***

Тіло і Кров Господа, ставши жертвою, очищує гріхи, і через себе з’єднує з Господом тих, хто приступає до Нього з вірою у Таїнствах, наповнює їх потім таємничо боголюдським життям, як гілки, що прищеплені до дерева, живляться соками дерева.

***

Хто не вкусить Тіла Господнього і не п’є Крові Його, життя не матиме у собі. Хто в Господі перебуває? “Ядый Плоть Его и пияй Кровь Его” – той, хто їсть Плоть Його та п’є Його Кров. Тут немає нічого неясного. Так вірували всі, хто спасся у Господі, так слід вірувати і нам.

***

Нехай замовкнуть у нас усі почуття та око розуму незворушно нехай дивиться туди, звідки бажає зустріти Бажаного, заглиблюючись у Таїнство Тіла та Крові.

***

Прийняли ми Господа, потурбуємося ж утримати Його в собі всіма силами єства свого. Обіймемо Його безперестанною пам’яттю про Нього, присвяченням слави Його всяких справ наших, солодким перебуванням у всіх чинах священних, якими угодно було Йому полегшити життя наше. Роблячи так, ми дамо Йому можливість поглинати у нас частину за частиною, силу за силою, щоб, співрозчинившись повністю з нами, зробити нас єдиними з Собою.

***

Установивши нині Таїнство Тіла та Крові, Господь передав звершення його у закон святим Апостолам, а святі Апостоли  Святій Церкві, у якій Він і перебуває, і діє невід’ємно.

***

Свята Церква всіх і завжди закликає до Святого Причастя, особливо ж під час святих постів, і ще особливіше у святу Чотиридесятницю, у яку і всі служби та чинопослідування пристосовані до підготовки віруючих до достойного Прийняття Тіла та Крові Христових.

***

Ядый Мою Плоть и пияй Мою Кровь во Мне пребывает, и Аз в нем” (Ин. 6:56), – говорить Сам Господь. Виходить, справа Святого Причастя є справою життя. Причащатися чи не причащатися – означає бути чи не бути християнином, жити чи не жити у Христі. Тому і додає Господь: “Аще не снесте Плоти Сына Человеческаго, ни пиете Крове Его, Живота не имате в себе” (Ин.6:53).

***

Без Господа, як чули ви, ми не можемо “творити ничесоже” (Ін. 15:5) і навіть “живота” не маємо “у собі” (Ін. 6:53). Господь буває у нас через Святе Причастя.

***

Сила Причастя є вкушання Господа. Бути у стані Причастя означає постійно вкушати Господа або духовними почуттями відчувати Його у нас перебування та силу.

***

У всіх достойних причасників Господь перебуває. Порадійте, причасники Божі! І не заперечуйте у собі цього великого Дару через неправдиве смирення або через неясне уявлення плодів від Святого Причастя. Нехай не відчуваєте ви цього, але Господь у вас, поки не позбавитесь Його перебування з причин яких-небудь смертних гріхів.

***

Приступаючи до Святих Тайн, приступайте у простоті серця, з повною вірою, що Господа приймаєте у собі, і з відповідним тому благоговінням. Чому бути на душі після цього, віддайте зробити те Самому Господу. Багато хто наперед бажає отримати від Святого Причастя те і те, а потім, не бачачи того,  бентежиться і навіть у вірі в силу таїнства вагається. А вина не в таїнстві, а в цих зайвих здогадках.

Святитель Феофан Затворник

Переклад з рос. Любові Максимчук

Джерело

 

Вас може зацікавити

Три святителі: роздуми про піст і про боротьбу з цифровою залежністю

Редактор Головний

“Христос – це все”, – прп. Порфирій Кавсокалівіт

Редактор Головний

“Вони звели світ з розуму”, – Прп. Паїсій Святогорець про те, чого сьогодні вдалося досягти людям

Редактор Головний