Про добрий початок сімейного життя
– Геронде, якийсь юнак, що вирішив присвятити себе сімейному життю, запитав мене, як правильно його почати.
— Насамперед, потрібно постаратися знайти хорошу дівчину, яка припаде йому до серця. Тому що серце кожного привертається до людей по-своєму. Хтось відчуває приязнь до одної людини, хтось — до іншої. Треба дивитися не на те, щоб наречена була багатою і вродливою, а на те, щоб вона була простою й смиренною. Тобто більше уваги треба звернути не на зовнішню, а на внутрішню красу майбутньої нареченої. Якщо дівчина — людина надійна, якщо вона наділена мужністю — але не більше, ніж це потрібно жінці, — це дуже допоможе майбутньому чоловікові у всіх труднощах приходити з нею до повного взаєморозуміння і не мучитися від головного болю. Коли ж вона має ще й страх Божий, має смиренність, то вони можуть, взявшись за руки, перейти на протилежний берег злої ріки цього світу.
Якщо молодий чоловік серйозно дивиться на якусь дівчину, як на свою майбутню наречену, то я думаю, йому краще спочатку через когось зі своїх близьких повідомити про це батьків дівчини. Потім йому особисто треба поговорити з батьками дівчини та з нею самою про свій намір. Згодом, коли вони будуть засватані й заручені — добре, щоб час між зарученням і весіллям не був довгим — він повинен дивитися на наречену як на свою сестру й ставитися до неї з повагою. Якщо і наречений, і наречена з любочестям, з усіх сил, намагатимуться до весілля зберегти свою цнотливість, то в Таїнстві Шлюбу, коли священник покладе на них вінці, вони щедро приймуть Благодать Божу. Тому що, як говорить Святий Йоан Златоуст, вінці Таїнства Шлюбу — це символи перемоги над насолодою.
Надалі чоловік і жінка повинні, наскільки це можливо, плекати чесноти любові, щоб двоє завжди були злиті воєдино й щоб разом з ними перебував Третій — наш Найсолодший Христос. Звичайно, спочатку, поки сімейне життя молодих не ввійде у нормальне русло й поки вони не пізнають один одного як слід, вони можуть зазнавати певних труднощів. Таке відбувається на початку будь-якої справи. Кілька днів тому я спостерігав за одним пташеням. Воно перший раз вилетіло з гнізда, щоб знайти собі їжу. Бідолаха не вмів ловити комах і, літаючи на висоті людської долоні від землі, витратив цілу годину, поки не піймав якусь комашку. Дивлячись на пташку, я міркував про те, що будь-яку справу розпочати непросто. Випускник університету, отримавши диплом і почавши працювати, спочатку зазнає труднощів. Послушник у монастирі на початку свого чернечого життя теж зазнає труднощів. І парубок, що вступив у шлюб, теж буде зазнавати труднощів на початку.
— Геронде, чи припустимо, щоб наречена була старшою від нареченого?
— Нема такого правила Церкви, яке говорило б, що якщо дівчина на два, три або навіть на п’ять років старша від парубка, то їм не можна одружитися.
