В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Ось і підходить до завершення перший тиждень святої Чотиридесятниці. Тиждень суворого посту, тривалих богослужінь та занурення у глибини своєї душі. Тиждень, коли віруючий люд єдиними вустами та у єдиному молитовному піднесенні взивав до Господа: «Помилуй мене Боже, помилуй мене!» Тиждень, коли грішник, усвідомивши усю глибину свого падіння, взивав до своєї душі: «Душе моя, душе моя, встань – чого спиш?»
Богослужбові твори цього тижня наповнені прикладами багатьох праведників, котрі через покаяння зуміли досягти вершин святості і стати прикладом для наслідування. Показано нам і грішників, щоб ми, споглядаючи на їхню кончину, відкинули усілякий гріх із свого життя. Перший тиждень Великого посту є часом для духовного очищення, самопізнання та зміцнення віри.
У сьогоднішній день, після літургії Ранішосвячених Дарів, служиться особливе чинопослідування – читається канон святому великомученику Феодору Тирону і звершується чин освячення колива, в пам’ять про велике чудо, що звершив Господь через Свого святого угодника для віруючих людей, що дотримувалися святого посту і щоб не посоромити їх перед лицем язичників.
Ця повчальна історія трапилася у місті Константинополі за часів правління імператора Юліана Відступника (361-363 р.). Відступником він іменується через те, що раніше він був християнином, але згодом через захоплення язичницькою філософією він відвернувся від істинної віри і обрав шлях язичника. І ось, для того, щоб посоромити християн і насміятися над ними, він видав свій наказ.
Коли у християн розпочався Великий піст, імператор дав повеління градоначальнику міста усі продукти на ринку окропити ідоложертвенною кров’ю, знаючи, що у християн є сувора заборона на споживання ідоложертвенного. Таким чином він хотів хоча б потайки, але залучити християн до язичництва. Проте задуму імператора не судилося збутися.
Святий великомученик Феодор Тирон, який загинув за п’ятдесят років до цих подій, уві сні з’явився Константинопольському архієпископу Євдоксію і повідомив, що усі продукти на ринку окроплені ідоложертвенною кров’ю і щоб християни не купували там нічого. Для того, щоб підкріпити свої фізичні сили вони мали варити зерна пшениці з додаванням меду і сухофруктів. Архієпископ Євдоксій повідомив про це християн і вони протягом першого тижня посту не купували на ринку нічого, а споживали тільки коливо. Таким чином Господь зберіг своїх вірних від хоча б і ненавмисного, але оскверніння. На згадку про цю подію щороку в храмах у п’ятницю першого тижня Великого посту протягом багатьох століть звершується цей чин з освяченням колива для утвердження у вірі віруючого люду і розуміння значення дотримання посту.
Отож, крокуймо далі дорогою Святої Чотиридесятниці. Через молитву, піст і добрі справи наближаймось до Господа Бога. Очищаймо свої душі від усілякої скверни сльозами покаяння та головне – любімо одне одного! І нехай цей Великий піст буде для нас часом духовного оновлення. Щоб із чистими душами, з оновленою свідомістю ми радо зустріли свято Світлого Христового Воскресіння. Амінь.
священник Віталій Ткачук,
настоятель Свято-Онуфріївського храму
с.Прилуцьке
(Луцький кафедральний округ)
