-2.8 C
Lutsk
Четвер, 26 Листопад, 2020
Проповіді

Проповідь у неділю 23-ю після П’ятидесятниці

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Сьогодні, дорогі браття та сестри, ми чули євангельське читання про те, як Господь зі своїми учнями приплив до країни Гадаринської, коли Він вийшов на берег, то зутрів там одного чоловіка, який віддавна був одержимий бісами.

Євангеліє нам говорить, що цей біснуватий чоловік не одягався в одяг, не жив в будинку, а жив у гробах (Лк.8.26.27.). Коли Господь запитав ім’я біснуватого, він відповів – легіон, що значить дуже багато, тобто велика кількість злих духів перебувала в тілі хворого чоловіка. Демони постійно мучили одержимого і тримали у страху жителів того краю. Біси, відчувши присутність Божу, благали Ісуса Христа, щоб Він їх не виганяв у безодню, а дозволив їм увійти у стадо свиней.

Коли ж Господь дозволив бісам увійти у свиней, то стадо відразу кинулося з кручі в озеро і потонуло. Зцілений чоловік стає цілком здоровим, чоловік, що мав звіроподібне єство та зустріч з яким примушувала трепетати від страху, стає знову доброю людиною, відновлює в собі образ і подобу Божу. Але мешканці гадаринського краю не оцінили чудо Боже, а навпаки з страхом споглядали, як колись одержимий, а тепер здоровий, зодягнений та при розумі сидить спокійно біля ніг Спасителя та слухає Його вчення.

Люди, засліплені матеріальною втратою, не оцінили милості Господньої. Бідкаючись втратою свиней, жителі благали Ісуса Христа покинути їхню країну, щоб не зазнати ще якихось втрат фізичних.

На жаль, дорогі брати і сестри, ми повинні визнати, що чинимо у своєму житті, як жителі гадаринського краю. Не вміючи достойно дякувати Богу за отримані благодіяння, ми постійно нарікаємо, переживаємо більше за втрату матеріальних цінностей, ніж про духовний занепад наших душ.

Отож, перше, що ми маємо пам’ятати, це те, що не потрібно боятись демонських нападів, бо з Євангеліє бачимо, що біси без Господньої на те волі не можуть завдати шкоду людині. Потрібно старатись подвизатись в посту та молитві, щоб боронитись від дияволських напастей. А найголовніше – не уподібнюватись тим жителям краю гадаринського і ніколи не відганяти від себе Господа.

Звичайно, турботи світу цього будуть нас відволікати, не завжди зможемо перебувати в молитві чи єднатися з Богом в Святому Причасті, але завжди потрібно належно, по заповідях чинити, наслідуючи Господа нашого Іісуса Христа та Його угодників, щоб в силу наших трудів та старань ми змогли отримати велику винагороду вінець царства небесного. Амінь.

Свящ. Богдан Неізвестних,

настоятель Свято-Іоанно-Богословського храму

с.Ситниця (Старосільський благочинний округ)

Вас може зацікавити

Проповідь у день Стрітення Господнього

Редактор Головний

Святий князь Володимир — приклад справжнього християнина і патріота своєї держави

Редактор Головний

Проповідь у день пам’яті чуда Архістратига Михаїла в Хонех

Редактор Головний