Нині, дорогі браття та сестри, з ласки Господньої, ми пройшли дві недільки святого Великого посту. В цей недільний день, свята мати – Церква пропонує нашій увазі великого подвижника, святителя Григорія Палами. Святий, який жив у 14 ст.
Жага відчувати Бога у своєму житті була надзвичайно велика, у чому ми й надалі пересвідчимося. Прибувши на святу гору Афон, приймає постриг. Монастирську працю поєднує з молитвою та постом. Ревно вправляється у молитві Іісусовій. У такій духовній та тривалій атмосфері досягає бачити Фаворське світло.
Звичайно, для нашого людського розуму важко збагнути бачення святителя. Але одне чітко викарбовується. Велич молитви в поєднанні з постом, у праці над собою, підкоряючи плоть духові, дає неабиякий результат. Як важливо у ці дні, дні духовної весни, мати для свого повчання образ даного святого. Наше духовне вдосконалення розпочинається із простих речей. Участь в Таїнствах, молитва Іісусова, стримання як в тілесному утриманні так і внутрішньому, роблення справ милосердя.
«Будьте святі , бо Я святий» (1Пет.1.14-16). Слова Божі у дні Великого посту ми ніби чуємо по новому. Господь закликає абсолютно кожного до Себе. І в цьому Священне писання, яке вже було запропоноване нам у минулих священних історіях, свідчить, що Господь не втомлюється нас прощати та любити.
Особливий період нашого буття, коли ми намагаємося стати до Бога ближче. Святитель Григорій Палама звертає нашу увагу над вмінням мовчати. Вміння бути у певній тиші свого серця, щоб зосереджено молитися Богу. У нашому житті молитва відіграє важливу роль. В древності, коли християни спілкуючись в діалозі один з одним, і бажали дізнатися, як життя проходить, то першим питанням було: а як твоя молитва?
Наші предки були справжніми християнами, не тільки по назві, але й по духу. Як живемо, так і молимося, як молимося, так і живемо. Людина відображається у своїй поведінці, буденних справах, розмові, і тд., тобто, певне віддзеркалення нашого життя, саме завдяки участі молитви. Бо це взаємопов’язано. Необхідно заохочувати себе до молитви. З плином часу людина відчує всю насолоду молитви і зробить її потребою своєї душі. «Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Іісусі» (1Фес.5.16-18).
Дорогі брати та сестри! Нам дана Господом свята Чотиридесятниця, для самовиховання та дисципліни у напрямку до горнього. У святий період, в якому ми покликані духовно змінитися та стати кращими. Господь буде йти нам назустріч, можливо не все задумане нами в духовній праці вдасться. Не потрібно опускати рук, а навпаки просити Його підтримки та захисту. Обов’язково вірити, що Він допоможе нам у цьому, бо Бог і наміри цінує. Амінь.
Свящ. Дмитро Монець
(Луцький кафедральний благочинний округ)
