Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
7 серпня свята Церква згадує успіння праведної Анни. Вона була донькою священника Матфана і його дружини Марії. Чоловіком Анни був праведний Іоаким, якому Бог пообіцяв, що від насіння його нащадків народиться Спаситель світу.
Це святе подружжя жило в Назареті Галілейському. Але благочестиво проживши багато років в шлюбі, не мали дітей. Безпліддя у той час вважалося прокляттям, тому що всі чекали приходу у світ Месії. Подружжя, у якого не було дітей, піддавалося усіляким осудам і знущанням.
Одного разу, коли праведний Іоаким на велике іудейське свято приніс жертву, то первосвященник Іссахар відмовився її приймати. Він пояснив це тим, що безплідний чоловік не може приносити жертву Богові. Після цього святий Іоаким вирішує піти в пустелю, щоб провести час у пості і молитві. І праведна Анна в цей час підносила свої молитви до Бога, просячи про дарування їм дитини. Вона дала обіцянку, що коли в них народиться дитина, то віддадуть її на служіння Богу.
І, як ми знаємо, Бог почув їхню молитву. За те, що Іоаким та Анна смиренно і без нарікань приймали Божу волю, ангел сповістив, що скоро в них народиться Донька, яку шануватиме весь людський рід.
І справді, під кінець земного життя у праведних Іоакима і Анни народилася Донька, яку за велінням ангела, назвали Марією. Батьки раділи і ростили своє дитя три роки, а тоді, як і обіцяла Анна, віддали Марію на служіння Богові.
Праведний Іоаким помер через декілька років після того, як вони з Анною відвели свою Доньку в храм. А Анна – через два роки після свого чоловіка, провівши їх в храмі, де виховувалась Марія.
Життя праведних Іоакима і Анни дає нам розуміння істинної віри і терпіння. Можна тільки уявити скільки претерпіли, скільки пережили знущань і образ богоотці через відсутність у них дітей. Але це не завадило їм вірити, що Господь відкликнеться на їхні молитви. Вірою і терпінням вони досягли тієї великої і бажаної милості, про яку просили усе своє життя.
Ми також щодня просимо щось в Бога у наших молитвах. Але ми забуваємо про віру і волю Божу. Ми просимо тут і зараз, якщо відразу не отримуємо, то часто впадаємо у відчай. Нам відразу здається, що Бог нас не чує, що Бог забув про нас. Тому що слабка наша віра у Промисел Божий.
Ми забуваємо, що справжня віра здатна творити чудеса, істинна віра приємна Богу і спасительна для нас. Святі отці вчать нас віддати себе на Промисел Божий, і Господь скерує краще, ніж ми це бачимо. І це теж ми теж бачимо на прикладі святого подружжя. Адже молили вони про народження дитини, а Господь благословив їх стати батьками Богоматері.
Але і однієї віри без християнського життя замало. Ми, як християни, повинні підкріплювати свою віру добрими справами, ми повинні бути для оточуючих світлом, тим світлом, яким була праведна Анна під час свого земного життя. Віри і терпіння, ось чого нам не вистачає, коли ми просимо, щоб Господь почув наші молитви.
Нехай Господь по молитвам праведних Іоакима і Анни дарує нам терпіння та істинну віру у всеблагий промисел Божий.
Свящ. Олексій Чічков,
клірик кафедрального собору
Всіх Святих землі Волинської
(Луцький кафедральний округ)
