ВО ІМ’Я ОТЦЯ, І СИНА, І СВЯТОГО ДУХА !
Сьогодні Православна Церква святкує одне з величних Богородичних свят – Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії.
Про подію цього свята не написано у Євангелії, але ми дізнаємось про неї зі Священного Передання.
Благочестиві батьки Пречистої Діви Марії святі і праведні Іоаким та Анна дожили до глибокої старості і, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитина, то вони віддадуть Її на службу Богу в Єрусалимський храм. За велике терпіння, непохитну віру і любов до Бога й один до одного, Господь виконав їхнє прохання. У святих Іоакима і Анни народилась донька. За вказівкою ангела Божого їй дали ім’я Марія, що в перекладі з єврейської мови означає Госпожа, Надія.
Коли Діві Марії виповнилось три роки, батьки вирішили виконати свою обітницю. Потрібно знати, що трирічний вік дитини – це вік, коли за єврейським законом дитину відлучають від грудного годування. Трирічна Марія, почувши про те, що Її віддадуть у храм на служіння, не тільки не злякалась розлуки з батьками, не тільки не плакала, а навіть з радістю підкорилась батьківській волі.
У супроводі батьків, родичів, ровесників-дівчаток з Назарету, з запаленими свічками в руках і співаючи псалми, Богоотроковицю Марію повели в храм Господній. Праведні Іоаким і Анна духовно раділи, що удостоїлись принести Богу найдорогоцінніший дар – свою єдину Дитину.
В одному з піснеспівів богослужіння на свято Введення ми чуємо слова, якими свята Анна підбадьорювала і себе і маленьку Марію: ”Дитя! Ти йдеш до Бога, який дав мені Тебе. Будь Йому жертвою і благовонним фіміамом” (Велика вечірня, 2-га стіховна стіхіра).
Церковний письменник блаженний Ієроним описує, що в Єрусалимський храм вели 15 високих, масивних сходинок, за числом “стєпєнних” псалмів. Ці псалми священники і левіти співали, входячи в храм для служіння, на кожній сходинці по одному. І ось трирічна Марія, побачивши храм Господній і служителів Його, укріплена Духом Святим, – одна, ніким не підтримувана, швидко і бадьоро зійшла всіма сходинками на самий верх храмового помосту.
Ангели Божі, – каже Георгій Нікомидійський, – невидимо оточили Її і служили їй за повелінням Бога. Там, зверху, Її зустрів і благословив первосвященик Захарія, батько святого Іоанна Предтечі. А потім служитель храму не зупинився там, де зазвичай моляться люди, а за наказом Божим, повів Пречисту Марію далі. Він ввів Її за першу і другу завісу, в глибину внутрішнього святилища, у Святая святих, туди, куди не дозволялося входити не тільки нікому з жіночої статі, а й самим священникам.
Туди, лише один раз в рік, в день очищення, мав право входити тільки один первосвященик з жертовною кров’ю. “У Святая святих Свята і Непорочна Святим Духом вводиться”, – оспівує Свята Церква. Ця надзвичайна подія вразила не тільки всіх присутніх у храмі, а здивувала навіть і самих Ангелів, які, “вхождение Пречистыя зряще, удивишася: како Дева вниде во Святая святых”.
Блаженний Феофілакт говорить про це так: “Архієрей у той час, під дією Святого Духа, зрозумів, що ця Отроковиця є вмістилищем Божественної благодаті. Вона більше за нього самого достойна стояти перед Лицем Бога Живого. А коли згадав сказане в Законі про Ковчег Завіту, що мав завжди перебувати у Святая святих, зрозумів, що це пряма вказівка на цю Отроковицю. І тому нітрохи не засумнівавшись, наважився, всупереч постанов, ввести Її туди“.
Для розуміння вище сказаного, потрібно зауважити, що в тодішньому Єрусалимському храмі вже не було Ковчега. Це був другий, відбудований після вавилонського полону, храм і багато святинь єврейського народу було втрачено. Був втрачений, зокрема, і Ковчег Завіту, в якому знаходилися кам’яні Скрижалі з написаними на них рукою Самого Бога 10 Заповідей, золотий сосуд з манною небесною. Матір Божа, своїм входженням, освятила цей храм і стала Новим Ківотом – Ковчегом Завіту, в якому вмістився Невмістимий Бог.
Пророк Захарія, увівши Марію у Святая святих, призначив це місце для постійних Її молитов. З того часу Божественна Богоотроковиця кожен день сама молилась у найсвятішому місці храму.
Як каже нам Священне Передання, Архангел Гавриїл видимо служив Їй і з його рук Вона приймала небесний хліб.Таким чином, вигодувана небесним хлібом і вихована Святим Духом Діва Марія промислом Божим готувалась до народження Сина Божого Господа нашого Ісуса Христа.
Сьогоднішнє свято, дорогі брати і сестри, символічно можна назвати дитячим святом. Адже ми, православні християни, з раннього дитинства повинні приводити у храм своїх діток, навчати їх і посвячувати їх Богу, подібно як святі і праведні богоотці Іоаким і Анна. Посвячувати – означає вручати волі Божій, опіці Божій, щоб наші діти росли під благодаттю Божою та покровом Пречистої Богородиці. А для цього і нам самим необхідно духовно виростати, піднімаючись як сходинками життя до Господа. День за днем наближатись до зустрічі з Ним, де зверху сходинок нас чекає Великий Первосвященик – Сам Христос Цар Небесний, який візьме нас за руку і введе у Свої обителі. А в цьому духовному підніманні сходинками життя нехай буде для нас найбільшою помічницею, наставницею і покровителькою Сама Пречиста Діва Марія. АМІНЬ.
прот. Олександр Колб,
настоятель Свято-Марії Магдалинівського храму, м. Луцьк