15.6 C
Lutsk
Четвер, 6 Жовтень, 2022
Всі новини Проповіді

Проповідь у день свята Похвали Пресвятої Богородиці

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

«Пресвята Богородиця, спаси нас»

Дорогі браття і сестри, в суботу п’яту Великого посту, яку ще називають суботою акафіста, або Похвали Божої Матері, ми з вами прославляємо Пречисту Богородицю.

Встановлення цього свята поклало свій початок ще у 626 році, коли столицю Візантії Константинополь оточували вороги з різних сторін. Перси та агаряни рушили на місто з моря та з суші і люди, налякавшись, почали шукати порятунку у Бога. Вони рушили до храмів і молилися до Бога, до Пресвятої Богородиці, просили захисту, заступництва, спасіння.

Патріарх Константинопольський Сергій також молився, він благословив пройти хресним ходом біля міських стін, сам взяв ікону Цариці Небесної і ходив з нею, благаючи Бога, і Пресвяту Богородицю про захист міста. Також разом з іконою несли і велику святиню – ризу Пресвятої Богородиці і коли по завершенні хресного ходу риза Пресвятої Богородиці була опущена у води Босфору, раптово там, де було тихе море, почалася велика буря, яка потопила ворожі кораблі, а вороги на суші були змушені втекти. Після цього народ цілу ніч провів у молитві, возносячи славу і благодаріння Пресвятій Богородиці. Після чудесного порятунку міста Пресвятою Богородицею Їй вночі було вперше прочитано акафіст.

Крім цього історія знає багато інших випадків, коли Пресвята Богородиця рятувала міста, храми, людей від видимих ворогів. Ми з вами знаємо і те чудо, ближче нам, коли Богородиця захистила Почаївську Лавру він нападу агарян. Це сталося у 1675 році, коли до стін лаври прийшло військо агарян, яке оточило лавру і тримало це оточення три дня і на третій день по їхньому плану татарські керівники вирішили зібрати велику кількість військ увійти і вбити всіх християн, які там перебували.

Але тодішній ігумен монастиря усіх християн, які там перебували закликав не надіятися на земну допомогу, яку чекати вже було пізно, але помолитися до Заступниці роду людського – Божої Матері, до преподобного Іова Почаївського. Він і сам молився, щоб Матір Божа, як колись своїм воєводством врятувала Константинополь від агарян і потопила їхні кораблі, так само врятувала і їхній монастир.

Після молитви ігумен благословив до ранку служити акафіст Пресвятій Богородиці і коли братія монастиря і народ заспівали перший кондак акафіста, над монастирем з’явилася у сяйві Пресвята Богородиця, її оточувало багато ангелів, які тримали в руках мечі і прп. Іов Почаївський, який у повітрі стояв перед Богородицею на колінах і молився, щоб Діва Мати захистила монастир, в якому він був ігуменом. Татари, налякавшись, почали стріляти у ангелів, у Пресвяту Богородицю, але стріли поверталися у них самих. Ось таким чудесним образом монастир був захищений.

В цей скорботний час, браття і сестри, коли наша Батьківщина, кожний з нас і сама Церква переживає нелегкі часи, нам було б добре, або навіть можна сказати – нам потрібно прибігати в своїх молитвах до Пресвятої Богородиці, щоб ще потерпів нас Господь, зберіг Батьківщину і Церкву нашу, дарував людям покаяння та спасіння. Коли молимося до святих мучеників, апостолів, пророків і навіть до ангельських сил, херувимів і серафимів ми говоримо: «моліть Бога за нас» і лише до Матінки Божої – «спаси нас», врятуй. Молимося так вірою і надією, тому що Пресвята Діва може, має владу нас спасти, заступитися за нас перед своїм Сином, нашим Богом. Може нас врятувати від ворогів видимих і невидимих. Спасти нас, Церкву і навіть нашу Батьківщину. В цьому ми з вами вже переконалися. Але бачимо, що Пресвята Богородиця допомагає тим, хто до неї звертається, хто старається, хто прикладає зусилля в боротьбі з гріхом і страстями, хто дійсно хоче спасіння.

А хто хоче спасіння, вічного блаженства? На це питання у сьогоднішньому Євангелії дає відповідь нам наш Спаситель Іісус Христос, який жінці, яка: «із народу сказала Йому: блаженно чрево, носивше Тебе, і сосці які Ти ссав» (Луки: 11.27) відповів: «Блаженні ті, хто слухає слова Божого і його береже» (Луки:11.28). Тобто хочуть спасіння, блаженства – ті, хто чує слово Боже, ті, хто його береже у своєму житті, живе за цим словом. Люди, які противні християнству, говорять, що цією відповіддю Христос принизив Богородицю, ніби сказав у відповідь тій жінці, що не блаженна Його Матір, Її чрево, а блаженні, хто живе по Божому слові. Але святі отці нашої Церкви толкуючи це місце із Священного Писання говорять, що все навпаки, що Господь цими словами прославив Божу Матір, вказавши, що блаженна Богородиця, тому що чує і живе по слову Божу. І ми з вами знаємо, що все своє життя Матір Божа проводила в читанні Священного Писання, в Богомисленні, в молитві і в рукоділлі.

Ми бачимо, що навіть наш Бог Іісус Христос прославив свою Матір. Цим показав приклад і кожному християнину. Тому нам слід прославляти Царицю Небесну. Не тільки в своїх скорботах нам потрібно звертатися до Матері Божої, не тільки від тісноти сердечної воздихати до Неї, але і із благодарінням, адже все, що нам відомо, це тільки краплинка в морі. Є ще багато чудес, які нам невідомі і які ми не помічаємо, точніше не хочемо бачити старанного заступництва і милості Матінки Божої до нас грішних. Але Церква це вже давно помітила, через що і встановила свято Похвали Божої Матері, встановила для того, щоб нам нагадати, що потрібно воздавати хвалу Цариці Небесній, співати Їй акафісти, прославляти нашу старанну, милостиву Заступницю.

Тому будемо від усього серця, з любов’ю взивати до Матінки всього людського роду: «Радуйся, Невесто Неневестная» і уповати, що Її материнське серце прийме нашу похвалу і Сама Богородиця сподобить нас тієї радості, яка не відніметься у того, хто її отримає, во віки. Амінь

Ієрей Роман Пислар,
настоятель Свято-Михайлівського храму
с. Карасин
(Маневицький благочинний округ)

 

Вас може зацікавити

“Пасхальна радість”: Просвітницький відділ єпархії організував свято для особливих дітей

Редактор Головний

Проповідь у день пам’яті апостола Филипа

Редактор Головний

Радониця — день особливого поминання померлих

Редактор Головний