5.8 C
Lutsk
Середа, 26 Лютий, 2020
Проповіді

Проповідь у день собору святого пророка і Предтечі Господнього Іоанна

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Божою милістю, ми з вами, дорогі брати та сестри, продовжуємо перебувати у спасительному періоді Різдвяних і Богоявленських свят. Періоді, який відкриває велику таємницю явлення Бога людству, що стало проявом безмежної любові нашого Творця.

У Православній Церкві, в її богослужебній практиці, встановлено на наступний день великих Господських та Богородичних свят згадувати пам’ять тих святих, які особливим чином мають пряме відношення до цієї події.

І ось сьогодні на другий день Богоявлення Церква вшановує святого Пророка і Предтечі Господнього Іоанна, того, хто сподобився хрестити Спасителя в водах Іордану і засвідчити явлення Святої Трійці в цей великий день.

Величніший із пророків св. Іоанн Хреститель закінчує історію Церкви Старозавітної і відкриває епоху Нового Завіту. Він свідчить про прихід на землю Єдинородного Сина Божого, сказавши: «Ось агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу» (Ін. 1:29). Ще задовго до Різдва Христового, як пророк Ісайя, так і пророк Малахія передрікають про Предтечу, сказавши слова Божі: «Ось я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує шлях Твій перед Тобою» (Мал. 3:1). Явившись у пустелі Іорданській і проходячи Іудейською країною, він проповідував покаяння та наближення Царства Христового. Строгим постом і подвижницьким життям готував себе до високого і незвичного служіння. Всі шанували Іоанна, як пророка, людину праведну і святу. Голос його проповіді був настільки могутнім і плідним, що всі, починаючи від правителя Іудеї Ірода, шанували Предтечу і з насолодою слухали його. Слова: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже… » (Мф.3:2) та «Сотворіть же достойний  плід покаяння» (Мф.3:8) сьогодні громогласно звернені до нас, не перестаючи бути актуальними ніколи.

Дійсно, нічим іншим не можемо ми достойно вшанувати пам’ять Хрестителя Господнього, як дієвим послухом його заклику внутрішньо очиститись посередництвом через покаяння. «Вже пора нам від сну прокинутися. Бо нині ближче до нас спасіння, ніж коли ми увірували. Ніч минула, а день наблизився: отож відкинемо діла темряви і зодягнемось у зброю світла» (Рим. 13:11-12). Св. Іоанн Хреститель не тільки словом, але  і власним прикладом показує людям необхідність виправитися, очиститись від гріхів і проводити життя в чистоті і целомудрії, щоб бути учнем Христовим і наслідником Його Царства. Життя Предтечі служить дороговказом моральної чистоти, потрібної для християнина. В лиці Хрестителя Господнього нам являється величний образ подвижника, який мужньо та рішуче переміг, а також підкорив тіло своє зі страстями і похотями. Він проявив надзвичайну стриманість у їжі, одязі, питті, розвагах. Тим самим показавши нам, що воздержання є твердою основою християнського благочестивого життя. Ап. Павло перераховуючи плоди Духа (Гал. 5:23) говорить і про воздержання. Відповідне грецьке слово означає самоконтроль, здатність тримати «в руках свої страсті і бажання».

Кожен з нас на власному досвіді знає і неодноразово переконувався, що бути стриманим надзвичайно важко: хочу бути спокійним і врівноваженим, але часто роздратовуюсь і буваю ярим; хочу бути помірним в їжі, але не можу втримати свій апетит. Є люди, які не можуть кинути пити спиртне чи курити, хоч розуміють, що цим самим приносять шкоду своєму здоров’ю і родині; не можуть перестати блудити і перелюбствувати, хоч розуміють, що про це соромно розповісти. І ось воздержання – це спосіб перемогти свої бажання. Навіть люди, які були далекі від християнської моралі це розуміли. У філософському середовищі є такий вислів: «Справжній переможець – не той хто у битві багато раз переміг тисячу людей, а той хто здолав себе самого».  Тим більше цю тему розкриває Священне Писання: «Довготерпеливий кращий хороброго, а той хто володіє собою – підкоритель міст». (Притч. 16-32).

Термін «воздержання» має широке значення й охоплює собою не тільки «зовнішню людину», але і «внутрішню» – душевні пориви, тобто всю духовно-тілесну природу людини. Подвиг стриманості поширюється на все, що так чи інакше перешкоджає богоугодному життю. У наш час ця доброчинність є особливо не популярною серед суспільства, економіка закликає «брати із життя все». З людини, яка від чогось відмовляється, насміхаються, її вважають не сучасною. Але ми з вами, дорогі брати та сестри, на прикладі подвижників благочестя бачимо, що без воздержання не буде духовного росту. Це і підтверджує св. ап. Павло, прирівнюючи християнське життя з тренуванням атлета: «Усі подвижники стримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми – не тлінного» (1Кор. 9:25). Спортсмени проводять виснажливі тренування, дотримуючись режиму дня, харчування – все заради перемоги на змаганнях. Християнин трудиться і воздержується ради того, щоб досягнути життя вічне, безцінну нагороду.

Люди вважають за норму прикладати великі зусилля для того, щоб здобути щось тлінне – гроші, славу, що в будь-який момент може зникнути. Християнин же призваний здобути славу у Бога, тому ми повинні прикладати всі свої зусилля, бо «Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:12). Подвижник бачить перед собою ціль – життя вічне і блаженне, і тому з радістю (хоч з боротьбою) обмежує себе у всьому, щоб досягнути мету.

У наш час є в чому себе обмежувати – це телебачення, інтернет, соцмережі,  – це все забирає у нас безцінний час. Час для молитви, подвигу.

Тому сьогоднішнє свято, дорогі брати та сестри, закликає нас розставити пріоритети у своєму житті і на прикладі святого пророка і Предтечі Господнього Іоанна, навчитися бути стриманими у всьому – їжі, питті, одязі і розвагах. Адже воздержання – це початок до чистоти серця, а, як сказав Господь, «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать». Амінь.

Свящ. Олександр Шинкарук

настоятель Петро-Павлівського храму с. Карпилівка 

(Ківерцівське благочиння) 

Вас може зацікавити

Біжіть на службу як у пологовий будинок до дружини,- архім. Андрій Конанос

Редактор Головний

Проповідь у день вшанування Почаївської ікони Божої Матері

Редактор Головний

Проповідь у неділю 25-у після П’ятидесятниці

Редактор Головний