В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Кожна людина, згідно з вченням Церкви, при народженні, а також при хрещенні, отримує Ангела. Але зв’язок із Ангелами у кожного із нас різноманітний, бо своїми діями і помислами ми притягуємо тих духів, які близькі нам по сутності. Святий Антоній Великий вчив: “Якщо людина думає погано, то вона притягує до себе сили зла, з’єднується з падшими духами, з падшими Ангелами. Якщо ж людина помишляє про високе, тобто її серце наповнюють думки Євангельського вчення, тоді вона з’єднується з тим чистим, святим”.
Боротьба добра і зла – є невід’ємною частиною нашого життя. Найперше вона почалася серед Ангелів, коли частина з них возгордилася і була скинута з небес. А нині ця боротьба продовжується в серці і помислах кожного із нас. І одні виходять в цій боротьбі переможцями та отримують вінець слави, а інші гинуть у гордині і гріховних звичках. Хоча варто зазначити, що немає досконалих людей. Чим же ж досягається перемога?
Перша проповідь Спасителя була: ”Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне“. Тобто наше спасіння, наша перемога, в покаянні. Преподобний Марк Подвижник вчив: ”Діло покаяння звершується трьома наступними доброчинностями: очищенням думок, постійною молитвою і терпінням скорбот”. А преподобний Єфрем Сирін каже: ”Не будемо зневірюватись у своєму спасінні. Згрішили – покаймось. Тисячократно нагрішили – тисячократно припадемо до Бога і пренесемо покаяння. Бог радіє за всяке добре діло, особливо за душу, що кається, бо Весь схиляється до неї”.
Якби ж диявол після свого падіння покаявся, то Господь простив би йому, але він настільки вкорінився в злі, що уже не може цього зробити. Подібно і людина, чим більше впадає в гріх, тим тяжче покаятись. І чим далі відходить від Бога, тим менше бачить свою гріховність.
Святі отці маючи дар молитви, прозорливості, дар зцілювати хвороби – називали себе найбільшими грішниками на землі. Преподобний Серафим Саровський, помишляючи про себе, писав: “Прости мені, Господи, бо я блудник, обманщик і злодій”. Така близькість до Світла, що навіть маленьку свою не досконалість він сприймав як тяжкий порок. У Євангельській притчі, що читається на всенічному бдінні ми чуємо, як Господь тих, хто живе по слову Божому, називає добрим насінням, синами Царства, а хто живе в беззаконні, – буряном, синами лукавого.
І настане час жатви, кінець віку, коли Ангели Божі зберуть бур’ян , всіх хто робив беззаконня і вкинуть в вогонь вічний. А праведники возсіяють, як сонце в Царстві Отця свого. Господь як сіяч доброго слова, як вчитель, вчить нас благочесному життю, але є і ворог, який сіє бур’ян. Згідно вченню Церкви, є чотири джерела звідки думка приходить до людини в її серце: від Бога, від Ангела Охоронця, від нашого гріховного єства, від диявола. Куди помисли свої направимо, того і дітьми назвемся.
Господь по своїй безмежній любові до роду людського не залишив нас одинокими в боротьбі за соє спасіння. Найперше, Він послав Сина Свого Єдинородного, який через страждання і Хресну смерть відкрив ворота Царства Небесного. А через Святе Причастя, Тіло і Кров Спасителя, дарував можливість очиститись і наповнити себе духовними силами. Дав нам Ангелів, вірних своїх служителів і наших помічників.
В день пам’яті Святого Архистратига Михаїла і всіх небесних сил, варто вознести молитви і попросити, щоб святії Ангели ніколи нас не полишали. Щоб їх заступництвом і допомогою ми стали переможцями над гріхом, і мали можливість разом з небесними силами прославляти Бога в Царстві Небесному.
Прот. Роман Палій,
Настоятель Свято – Петро – Павлівського храму с. Копилля
(Старосільський благочинний округ)