-2.3 C
Lutsk
Вівторок, 18 Лютий, 2025
Всі новини Проповіді Публікації

Проповідь у день пам’яті прп. Амфілохія Почаївського

Во імʼя Отця, і Сина, і Святого Духа 

“Радуйтеся та веселіться, тому що велика ваша нагорода на небесах” ( Мар. 5:12). Таку обітницю Господь наш дає своїм послідовникам. Ісус Христос пропонує кожному із нас прагнути тієї великої радості, яка очікує всіх, хто любить Бога, і яку неможливо описати людськими словами. Апостол Павло говорить: “Не бачило того око, і не чуло вухо, і не приходило на серце людське, що приготовив Господь люблячим Його” (1 Кор. 2:9).

Настільки велика нагорода для тих, хто вирішить йти за Христом вузьким, тернистим шляхом в Царство Небесне. Святоотцівський досвід свідчить про те, що вже тут, на землі, кожен може відчути себе причасником життя вічного, тому що Царство Боже всередині нас (Лк. 17:21). І доказом цьому є подвиг десятків тисяч подвижників, мучеників і праведників. Тому що якщо б вони не відчували в собі світло Христового Царства, чи пішли б всі добровільно на муки. Невже відмовились би вони від земних благ заради чогось примарного?

1 січня Свята Православна Церква молитовно вшановує памʼять преподобного Амфілохія Почаївського, який зумів у нелегкі часи гонінь бути прикладом тих християнських цінностей, які століттями залишаються незмінними.

Чим більше ми бачимо, як сучасне суспільство, яке нас оточує, занурюється в пітьму невіри, духовної апатії, злоби, ненависті та агресивності, тим яскравіше перед нами повстають образи святих подвижників, таких як преп. Амфілохій Почаївський, які відкривають нам приклад чистої любові до Бога і ближніх.

Сьогодні ми можемо проаналізувати та оцінити той час, у якому жив преподобний. Це були нелегкі часи: дві Світові війни, голод, десятиліття атеїстичної влади, яка всіма способами хотіла знищити нашу Церкву. Час, коли подвизався преподобний, це час закриття храмів та монастирів, час, коли зі святинь робили музеї, з храмів – зерносховища, з монастирських корпусів – психлікарні. Але як не намагалася влада притіснити Православну Церкву, їй нічого не вдалося, завдяки таким людям, в яких християнські цінності, такі як любов, милосердя, доброта, чесність і справедливість,  залишаються завжди незмінними.

Світ, який за словами святого Апостола Іоана Богослова, лежить в злі (1 Ін. 5:19), ніколи не зможе зрозуміти душу, яка шукає Бога, і яка зі всіх сил намагається йти до Нього. Світ шукає перемогу і переможців, але це зовсім інші перемоги: сучасному суспільству потрібні сильні лідери, матеріальні багатства, слава, в той час, коли істинна перемога – це перемога Своїх гріховних страстей.

Перед кожним з нас, незалежно від того мирянин він чи монах, стоїть одне й те саме завдання. Кожна людина покликана до очищення, преображення та обоження. Нам потрібно скинути з себе кайдани гріха, умертвити в собі “ветхого Адама”, і відродитися духовно, стати подібним новому Адаму – нашому Христу Спасителю.

Святитель Феофан Затворник говорить, що ми стаємо богоподібними лише тоді, коли ми відречемося від всіх прихильностей земних і привʼязуємось до речей духовних і небесних. Недарма святих подвижників, таких як святий Амфілохій Почаївський, які угодили Богу в іночеському чині, Свята церква іменує “преподобними”, тобто такими, які у найвищому ступені досягли богоподібності.

Преподобні – це ті люди, які змогли реалізувати в повній мірі високе завдання, поставлене Творцем ще перед Адамом – будучи образом Божим, стати ще і Його подобою.

Будемо і ми дивлячись на подвиг Спасителя, дивлячись на подвиг преподобного Амфілохія Почаївського і всіх подвижників Божих, слідувати тією вузькою і тернистою стежиною, яка веде в Царство Небесне. Можливо ми не зможемо в повній мірі втілити в життя ті християнські цінності і не зможемо всеціло подражати тим подвигам, які були у преподобного Амфілохія, памʼять якого ми сьогодні вшановуємо, але ми повинні памʼятати, що головним завданням нашого земного життя має стати безперервна боротьба з гріхом, з нашими страстями і пороками. Тому що тільки в цій боротьбі перед нами відкриється справжня радість, справжнє блаженство, уготоване нам від створіння світу. Амінь.

Свящ. Василь Шарга,
клірик кафедрального собору
Всіх Святих землі Волинської
(Луцький кафедральний округ)

Вас може зацікавити

Напередодні неділі 26-ої після П’ятидесятниці Архіпастир звершив всенічну у Свято-Покровському храмі Луцька

Редактор Головний

Введення у храм Пресвятої Богородиці: Церкву не можливо створити, у неї можна тільки увійти

Редактор Головний

Напередодні Неділі 24-ї після П’ятидесятниці Архіпастир очолив всенічне бдіння у кафедральному соборі

Редактор Головний