-1.1 C
Lutsk
Четвер, 26 Листопад, 2020
Проповіді

Проповідь на свято Іверської ікони Божої Матері

 «Входження у Врата Небесні»

Во ім`я Отца і Сина і Святого Духа!

 Дорогі браття і сестри. Хто із нас не стояв перед закритими дверима. Скільки сил і терпіння витратив, щоб дочекатись. Розповідають, один дідусь так і замерз стоячи взимку на морозі зі своєю маленькою внучкою під дверима, не дочекавшись, щоб хтось їм відкрив.

 Йдучи дорого життя перед нами якби закриті двері. Закриті врата до Царства Небесного, і все через гріх, який переважає над добрими ділами. Для нас з вами мабуть не було б і надії увійти в цей небесний Ієрусалим, як би у цих воріт його не стояла наша Вратарниця.

 Сьогодні свято Іверської ікони Божої Матері. Ця ікона знаходилась в однієї вдови в Нікеї. В період іконоборчества жінка. Щоб зберегти ікону від поругання єретиків, зі слізною молитвою і глибокою вірою принесла її на берег моря і пустила по хвилям. Яке було здивування і радість коли ікона не тонула а почала віддалятися від берега. Довгі роки ікона знаходилася невідомо де, але на кінець одного разу вона в небесному світлі приблизилась по морю до Афонської гори. Іноки з благоговінням прийняли небесний дар, принесли ікону в храм і поставили в олтарі. Але на другий день її знайшли над воротами обителі. Її кожен раз заносили в олтар, але вона поверталась на те місце, яке вибрала сама, – над воротами обителі. На кінець Матір Божа у видінні сказала одному іноку, що не хоче щоб її оберігали, але сама буде їх оберігати і в цьому віці і в майбутньому.Ікону так і назвали – Вратарниця. Скільки надії, скільки радості для нас з вами приносить Божа Матір «Радуйся благая Вратарнице, двери райскиz вернным отверзающая»

 Є церковне передання, що святий Апостол Петро, якому Господь ввірив ключі раю, став помічати там душі тих, кого він не впускав. Він не розумів, слідкував, але не міг знайти причину. Довго ходив апостол і на кінець побачив. Біля огорожі раю стояла Божа Матір. Вона сумно дивилась, а в її руках була лєствіца, яка опускалася в низ прямо в пекло і по ній з трудом піднімалися душі грішників. З якою подякою кланялися нещасні своїй милостиві Спасительниці.

 Браття та сестри, чи можемо ми вірити, що Божа Матір допоможе нам і впустить в небесні врата? Звичайно можемо. Вона готова всіх нас впустити, Вона тільки те і робить, що шукає нашого спасіння. Але є і те, що не допускає, стає перепоною Її допомоги – людина не хоче виправитись, самий страшний стан, ніяк не хоче залишити своїх гріхів, не хоче каятися.

 Один раз впав великий цар, пророк, але приніс покаяння, яке прийняв Господь; і все ж він не переставав оплакувати своє падіння все своє життя, і тепер ще оплакує. «…Беззаконие аз знаю, и грех мой предо мною есть выну». Выну – означає завжди, тобто завжди перед собою бачити гріх. Святий апостол Петро все життя вставав опівночі і оплакував своє відречення від Спасителя. І таких прикладів можна навести багато.

 Можемо браття і сестри порівняти наше покаяння з вищенаведеними прикладами і самим для себе зробити висновки.

 Будемо ж з вірою просити Матір Божу Всеблагую Вратарницю: « Милосердия двери отверзи нам…» Вона відкриє нам спасительні двері покаяння і відкриє нам небесні врита раю де ми, по милості Божій сподобимося вічної радості зі всіма святими.

Амінь.

Джерело

Вас може зацікавити

Проповідь у неділю 4-ту після П’ятидесятниці

Редактор Головний

Воцерковлення нашого життя вимагає суворого виконання правил Церкви, – прот. Валентин Свенцицький

Редактор Головний

У будь-якій сумнівній і складній ситуації треба підкорятися волі Божій, – Предстоятель

Редактор Головний