Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Сьогодні особливий день, коли ми прославляємо святих первоверховних апостолів Петра і Павла, які більше інших апостолів потрудилися для розповсюдження Церкви Христової.
Слово «Апостол» в перекладі з грецької мови означає «посланець». Потрібно розуміти апостол «посланець» не як того, який переносить вчення з одного місця в інше. Апостольське послання зв’язано з свідченням Господа: «будете мені свідками в Ієрусалимі та по всій Іудеї і Самарії та аж до краю землі» (Діян. 1:8).
Про що ж апостоли повинні були свідчити? Вони повинні були свідчити про те, «що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші, про Слово життя (1 Іоанна 1:1). Вони повинні свідчити світу таким чином, щоб звістка про Христа Спасителя ніколи не зникла з людської пам’яті, тому апостоли, проповідуючи про життя вічне, утворювали церкви, себто громаду послідовників віруючих в Христа Спасителя людей, які через таїнство Хрещення отримали Духа Святого для подальшого свідчення про Воскресіння Христове.
Апостол Петро (Кіфа, Симон) рибак з міста Віфсаіди, брат апостола Андрія і призваний був на апостольське служіння самим Іісусом Христом (Мф. 4:18-19). Коли Іісус Христос прийшов з Кесарії Филипової, то запитав учнів: за кого вважають Мене люди. Апостол Петро відповів: «Ти Христос, Син Бога Живого» (Мф. 16:16). Він перший визнав Іісуса Христа за Сина Божого. Іісус Христос пророче промовив: «Ти Петро «з грецької камінь» і на цьому камені Я збудую Церкву Мою і ворота пекла не здолають її» (Мф. 16:18). Господь відкрив апостолам і всім віруючим, що церква, як громада віруючих людей, утворюється Самим Богом і вона є нездоланною, непереможною, як непереможений є Бог, бо церква є тіло Христове.
Апостол Павло чітко промовив: «і поставив Його вище всього Главою Церкви, яка є Тіло Його» (Еф. 1:22-23). Подвиг благовістя Христового закінчив в місті Римі, де в Неронове гоніння був розіп’ятий вниз головою близько 67-го року.
Апостол Павло, який називався раніше Савлом, народився в місті Тарсі, що в Кілікії і виховувався в місті Ієрусалимі під керівництвом відомого, на той час, вчителя Гамаліїла. Був ревнителем батьківських передань по вченню фарисеїв. Він схвалював убивство архідиякона Стефана (Дія. 8:1), а також «терзав церкву, ходив по хатах, витягав чоловіків та жінок і віддавав їх до темниці» (Дія. 8:3).
Дивно навернений Самим Іісусом Христом на шляху в Дамаск (Дія. 9:3-8) з ярого гонителя християн на ревного послідовника і проповідника віри Христової. В тому ж місті від апостола Ананії прийнявши хрещення (Дія. 8:17-18) апостол Павел ходив по містах та селах навертаючи людей до віри та покаяння і хрестячи їх в ім’я Святої Трійці, утворюючи церкви Христові. Він більше всіх апостолів потрудився в Її утворенні та розповсюдженні віри між язичниками. Переносячи багаточисленні страждання і гоніння, як від Іудеїв так і від язичників, він основував церкви в Малій Азії, Греції, Римі і був усічений мечем у Римі в один рік з апостолом Петром.
Дивлячись на подвиг та апостольське служіння святих апостолів і ми подражаймо вірі їхній, життю і терпінню, щоб бути достойними наслідниками Царства Божого. Амінь.
Прот. Сергій Коренюк,
Клірик храму трьох святителів м.Луцьк
(Луцьке центральне благочиння)
